Катя лежала у ванні, вода ніжно обіймала її тіло, а на краю ванни горіла ароматна свічка. У кімнаті грала спокійна музика. Вино повільно зігрівало її зсередини, але найбільше — думка: він не написав… або чекає, щоб я зробила перший крок?
Вона потяглася до телефона. У Telegram відкритий чат із Микитою. Його останнє повідомлення було зранку:
"Як ти? Якщо щось — я поруч."
Катя подивилась на екран. Її пальці самі почали друкувати:
"Дякую, що був поруч. Завжди. Може… зустрінемось не в офісі, а просто так? Без титулів. Без галстуків. Просто — Катя і Микита."
Вона натиснула "відправити".
Кілька секунд. Хвилина. Дві.
"Друк повідомлення..."
Серце застрибало.
"Я чекав, коли ти скажеш це. Тільки скажи коли і де. Я приїду хоч зараз."
Катя не могла не усміхнутись. А в голові вже лунало: це не початок чогось нового — це продовження того, що завжди було справжнім.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
