Розділ 9: “Ти зустріла кого?!”

— …і тут вона каже: «Катрусю, заходь, не стій у коридорі, я вже пиріжки підігріла!» — Катерина розповідала по телефону, змахуючи волосся з чола і крутячи носком по підлозі.

— Стоп, стоп, стоп… — подруга Оля просто задихалась від сміху. — Ти зайшла в дім до свого боса… і зустріла його маму?!

— Ага…

— І вона тебе пригостила пиріжками?! 

— Уявляєш? І ще й сказала, що я маю «теплі очі, як у її доньки». А потім так подивилась… Знаєш, такий мамин погляд, ніби вже підбираєш вишиванку на заручини!

— ...

— А потім Микита повернувся з машини, бо ніс мені рюкзак, і мама така: «Ну все, синку, проводь панночку до квартири. І не забудь перевірити, чи тепло вона вдягнена».

— МАТИ СВЯТА. Та вона вже тебе за невістку прийняла!

— Та ну! — Катя схопилась за подушку і засоромлено заховала обличчя. — Я ж тільки стажерка! Він взагалі суворий і серйозний…

— Катю, ти розумієш, що це родина, де теща — легенда, діти — як із реклами підгузків, а сестра-бос у декреті керує половиною компанії? Ти попала в епопею!

— Я просто хотіла пройти стажування, а не вливатися в династію…

— Так, але ти влилася. М’яко. Як у казці. Пиріжки, серце матері, гарячий хлопець-бос… Ти ще скажи, що він не підморгнув тобі сьогодні.

Катя мовчала. Тиша. Дуже красномовна тиша.

— Катя?..

— …можливо, підморгнув, коли віддавав мені пляшку з водою.

— АААААА! ВСЬО! Я ШИЮ СУКНЮ! 

Катерина розсміялася так голосно, що мало не впала з дивану. А десь там, за вікном, у нічній тиші Микита саме гортав її профіль в соцмережах і думав:

"Катерина… це ж треба. І що ти зі мною робиш?"

Того ж вечора, на відеодзвінку:

— Катя, нам треба зустрітися. Терміново! — сказала Оля, з’являючись на екрані телефону в домашньому халаті, але з виразом обличчя, ніби вона планує місію порятунку світу.

— Та що сталося? — Катерина засміялася, притискаючи до грудей подушку. — Не кажи, що ти вже обрала сукню на моє уявне весілля?

— Ні, але вже відкрила вкладку з салонами! — подруга підморгнула. — А якщо серйозно — тобі потрібні нові шмотки. Образи. Бос-красунчик, офіс із божественними вікнами, і ти в худі з університету? Ну камон!

— Олю… — Катя закашлялась від сміху. — Ну я ж тільки стажерка…

— Саме тому! Треба вразити, поки всі тільки придивляються. Завтра субота. Ми йдемо в торговий центр. Я вже склала список: класичні брюки, дві блузки, піджак із поясом і… легкий аромат впевненості.

— І ще пару кавових зупинок між шопінгом? — з хитрим поглядом уточнила Катя.

— Обов’язково! І пам’ятай: коли ти виглядаєш як леді-бос, то й світ починає до тебе ставитись як до леді-бос.

— Це буде чудово, подруго, — з усмішкою сказала Катерина. — Ти знаєш, як підняти настрій.

— Ну, а ти — як зробити, щоб навіть твоя історія про пиріжки звучала як початок романтичної комедії! 🎬

Вони ще довго сміялись, обговорювали кольори, фасони та "чоловічі погляди, які все кажуть без слів". Катя не знала, що завтра вона не просто оновить гардероб… а зробить перший крок у новий світ — де не тільки мода, а й почуття стануть частиною її нової ролі.