Глава 44

                                           Лада

Я крокувала залом тренувань Академії Світіл. Сонячне світло проникало крізь великі вікна, освітлюючи кола, де студенти відточували контроль над стихіями. Вогняні підпалювали полум’я в різних формах, вода виривалася з чаш і струменів, повітряні управляли потоками вітру, а земні піднімали кам’яні бар’єри та щити.

Пилип стояв у центрі залу, його полум’я горіло яскраво, але стабільно. Кожен його рух був точним, ритмічним, і я відчула, як енергія вогню взаємодіє з водою, що обволікала мене. Мірель літала над залом, створюючи стабільні повітряні потоки, які підтримували наші закляття.

Я глибоко вдихнула й зосередилася. Вода, що текла крізь мене, відчувала присутність Пилипа й Мірель — наші стихії почали зливатися, створюючи невидимий, але відчутний щит навколо нас.

— Нам треба поєднати сили, — сказала я, спостерігаючи, як вогонь Пилипа і вода взаємодіють. — Якщо нам вдасться стабілізувати три стихії, захист Академії стане набагато міцнішим.

Мірель кивнула, і легкий вітер обійняв наші магічні потоки, утримуючи їх рівновагу.
— Добре, — сказала вона. — Відчуйте кожен рух стихії — від найменшого пориву повітря до найслабшого коливання води.

Я відчула, як наші енергії переплітаються, утворюючи мерехтливий, але стабільний щит. Пилип підсилив полум’я, вода закрутилася у вихорі навколо нього, а вітер Мірель підтримував ритм.

— Так, майже ідеально! — вигукнув Пилип. — Якщо Невіс наважиться напасти, ми зможемо його стримати хоча б на час, поки інші студенти розставлятимуть оборону.

Я посміхнулася й відчула нову впевненість. Моя роль була не просто оборонна — я могла бути ключем, який об’єднає стихії всіх магів. І від цього об’єднання залежить не тільки захист Академії, а й безпека всього світу.

Вогонь, вода й вітер об’єдналися в одне пульсуюче серце магії. Я відчула, як потужна сила Лади-природного ключа тремтить у моїх руках. Тепер я знала: коли настане час, я зможу з’єднати енергії всіх стихій і дати відсіч Невісу.

— Лада, — промовив Пилип, — твоя вода готова до об’єднання з іншими стихіями. Ми можемо почати, коли захочеш.

Я глибоко вдихнула й кивнула. Наша трійця — вогонь, вода й вітер — стала ядром нового союзу. Ми були готові протистояти темній силі Невіса і захистити Академію.

Над залом тренувань повисла тиша, але це була тиша підготовки, спокійна і водночас напружена. У кожного присутнього відчувалася рішучість: ми більше не були лише студентами, ми були охоронцями свого світу.