Пункт призначення – Земля

Більше десятка років минуло з того часу як корабель Блискавка прибув до Фреї. Багато подій відбулися за ці роки. За цей час була повністю відновлена та модернізована мережа баз Інсектоїдів та Міаса на Теї та Фреї. Встановився стабільний зв’язок в режимі реального часу з Міасом. Більшість землян з Червоної гори, після того як отримали нанороботи покинули її і розселилися по всій планеті. В Червоній горі залишилися в основному люди похилого віку, яким Таїс і Міас не ризикнули зробити ін’єкцію нанороботів. Між Теєю і Фреєю тепер постійно курсували відновлені кораблі Інсектоїдів з нейтронними реакторами, і шлях між світами вони долали менше ніж за годину. На Фреї від Червоної гори через три континенти був запущений швидкісний магнітно-левітаційний поїзд, згодом лінію продовжили від Офірії до міста Руома. Також звичним явищем стали пасажирські авіалайнери, які курсували тепер постійно. Оскільки запасів нафти та інших горючих природних ресурсів ні на Фреї ні на Теї не було то її і далі замінювала електрична енергія, якої тепер після запуску нейтронних реакторів і особливо сингулярного реактора в Офірії було дуже багато. На планеті постійно будували нові міста, селища, дороги, підприємства та наукові центри. Разючі зміни відбувалися і на Теї, хоч з помітним відставанням через відсутність єдиної технологічної цивілізації. Медіон, оголосив себе імператором і почав при підтримці землян та Фреян розбудовувати свою державу за фреянським зразком, його імперія постійно збільшувала свою територію вже навіть без використання військової сили шляхом добровільного приєднання численних племен.

Нарешті настав той день коли Таїс повідомила, що відновлення та модернізація корабля Блискавка нано-, мікро- і макророботами Міаса завершено, і судно готове до польоту на Землю. Після того як почали функціонувати на повну силу системи стародавніх палаців Інсектоїдів і мережі Міаса, необхідності в присутності Блискавки в зоряній системі Альфа Центавра вже не було. Таїс остаточно перебралася на поверхню Фреї і все рідше бувала на борту Блискавки передавши всі системи юному фотоніту Глорії. Сам корабель Глорія при допомозі Міаса і Таїс також був модернізований і перетворений на орбітальну базу. Нова силова установка Міаса значно збільшила його можливості. Так само вчинили із Флорією. На Теї та Флорії розпоряджався фотоніт Майк. На Фреї весь контроль над всіма системами, в тому числі і землян взяла Таїс. Глорія, остаточно перебравшись на Блискавку готувалася до далекої подорожі. Таїс поступово передала їй свої знання та інструкції від Міаса в якому порядку відкривати таємниці людям.

Влад і Сурі вперше за останні місяці прибули до Червоної гори разом зі своїми дітьми. Тут їх зустрів дід Влада – командор Андрій Марчук. Через похилий вік йому не могли ввести нанороботи, і він як і раніше був змушений частину часу перебувати всередині Червоної гори. Командор, разом із Владом, Сурі та їх дітьми – дівчинкою Таєю та хлопчиком Андрієм відвідали меморіальну секцію гори. Тут були поховані переселенці, які померли під час подорожі, але за їх бажанням їх попіл був привезений сюди до нового світу, а також тут знайшли свій останній прихисток ті, хто помер вже тут на Фреї.

— Командор Стівен Райдер, – сказав Андрій Марчук зупинившись поряд з титановою плитою на якій було вигравірувано ім’я славетного командора і його прижиттєва світлина. Тут усміхнений командор стоїть на фоні корабля Блискавка в той самий травневий день 2595 року, на якому він через кілька годин відправиться у свій безсмертний політ вперше досягши 1/10 швидкості світла і давши початок ері міжзоряних польотів.

— Не судилося командору побачити такий омріяний світ, який люди на Землі назвали Цирцея, не дожив кілька років передавши мені командування Глорією. Командор Ріо Накаяма, – зупинившись біля іншої плити продовжував Андрій, – помер вже тут, на Фреї встигши побачити свого правнука який народився вже тут, в новому світі.

Вони вп’ятьох проходили повз меморіальні таблички і Андрій продовжував…

— Войцех Ковальський, Франсуа Бланн, Крістіна Орейро, Вальтер Келлер…. Скоро Земля дізнається, що всі зусилля цих людей були не марними. Вам належить продовжити їх працю, встановивши нарешті двосторонній зв’язок із Землею. Шістдесят вісім років тому, космічний корабель Глорія назавжди покинув Сонячну систему. Скоро ви поведете корабель Блискавка до нових відкриттів, до далеких горизонтів, про які тоді 68 років тому ми навіть не мріяли.

Таким був їхній останній візит до Червоної гори і такою була остання зустріч Влада, Сурі та їхніх дітей з командором Андрієм Марчуком. Потім вони вийшли з тунелю, де на них вже очікувала прозора сфера телепорта. Вони увійшли всередину сфери.

— Глоріє, піднімай нас, – скомандував Влад і через мить вони вже були на борту Блискавки. Дочекавшись коли засвітиться напис «Барична рівновага» і телепортаційна сфера відчиниться вони пройшли на борт.

Приміщення корабля Блискавка наповнював не лише монотонний звук зворотного відліку, перемовини членів екіпажу, але і галас дитячих голосів. Міас запевнив їх що подорож безпечна і тепер разом із мандрівниками до невідомої для них Землі люди вирушали разом із своїми сім’ями. Ніхто з тих хто був на борту ніколи не бачив Землі. Сам корабель зсередини вже не був схожий на вулик. Шестикутні стільники та переходи вже замінили звичні для людей приміщення прямокутної, трикутної та округлої форми, прямі довгі коридори.

— Капітан на борту, – повідомив всіх голос Глорії.

Влад поглянув на екран, на якому точно за кормою Блискавки висів у просторі такої ж форми як і зореліт теянський корабель з нейтронно-ядерною силовою установкою.