З часу повернення Астри з Теї минуло більше року. Багато подій відбулися за цей час – було налагоджено регулярне транспортне сполучення між Фреєю і Теєю. Поблизу Офірії земляни почали будувати першу термоядерну електростанцію, Влад одружився з Сурі, і тепер молодята активно готувалися до польоту до Проксіми. Їм допомагали Арне і Малія, які також щойно побралися. До польоту підготували не Астру, а інший колишній рятувальний корабель Глорії під назвою Гіацинт. Екіпаж проходив підготовку до польоту в Червоній горі. До подорожі готувалися 36 людей – 18 з Фреї і 18 теян. За пропозицією Влада, 6 чоловік повинні були представляти екіпаж Глорії, 6 аторі та решта фреяни. Теянську половину сформована за схожим принципом – 6 чоловік з екіпажу Флорії, 6 чоловік представили жриці Храму світла, решта людей на чолі з Нессою були відправлені Медіоном.
І ось нарешті настав день коли Гіацинт відділився від Глорії і взяв курс на маленьку червону зірку. Після того як корабель перевищив четверту космічну швидкість, а Фрея зникла з поля зору зменшившись у розмірах, двигуни Гіацинта були вимкнені. Тепер їм належало рухатись по інерції 8 місяців. Востаннє звіривши курс корабля, Влад передав керування першій вахтовій команді.
— Цікаво, а де тут Земля, – спитала Сурі.
— Ось там, біля тієї маленької зірки в сузір’ї, яке ми називаємо Кассіопея, – відповів Влад.
— Лише тут усвідомила який величезний космос. Наш світ тут менший від піщинки на безкрайніх пляжах островів Нематоріс.
Повільно спливав час. Вахтові команди змінювали одна одну. Подорож виявилась не лише більш тривалою, але і набагато більш нудною ніж політ до Теї. Тоді вони бачили два Сонця, планети навколо них, комети та астероїди, а тут були лише чорнота Космосу, непорушні зірки і дві яскраві зірки Альфи за кормою. З кожним днем дві яскраві зірки позаду ставали все меншими, і ось настав час коли червонувата зірка прямо по курсу збільшилась настільки, що виділилась серед інших зірок. Врешті-решт Гіацинт увійшов до планетної системи. Курс корабля було прокладено так, щоб він підійшов до зірки з боку полюса уникаючи астероїдів та уламків які могли бути в площині орбіти обертання трьох планет. Гіацинт взяв курс до найбільшої. Вона виявилась навіть більшою за Фрею. Дві інші були зовсім невеликими, навіть меншими за Місяць.
— Безсумнівно, планета знаходиться у зоні припливного захоплення зірки і завжди повернута до неї одним боком, – сказав астрофізик Джордж Бернард.
Джордж, разом з доктором Лао Лі, Ванессою Келлі, Даяною Рінг, Анджеєм Мірославські, і Морелією Суарес представляли екіпаж Флорії.
— Треба шукати корабель, він повинен десь бути тут, – сказав Влад.
— Ось він, щойно показався із-за горизонту планети, – показала Сурі, наближаючи і збільшуючи зображення.
Корабель дійсно нагадував за формою наконечник списа. Вся команда зібралася в рубці і всі не зводили погляду від корабля.
Гіацинт вийшов на орбіту планети, і поступово коригуючи курс за допомогою маневрових двигунів наближався до корабля.
— Не будемо квапитися, ще кілька разів облетимо планету поступово зближуючи наші орбіти оголосив Влад.
Планета під ними була значно більшою за Землю. Повернута до зірки сторона представляла собою випалену пустелю, схована у вічній темряві нічна сторона за даними сенсорів була вкрита величезним льодовиком.
— Атмосфера планети розріджена. Очевидно через відсутність магнітосфери сонячний вітер від зірки розвіяв її в космічний простір, – озвався Арне.
Нарешті інопланетний корабель був вже зовсім близько. Гіацинт повільно зближувався коригуючи курс та швидкість синхронізуючи його з курсом і швидкістю чужого корабля.
— Навколо корабля якась невидима перешкода сферичної форми, вона відбиває частинки сонячного вітру, – повідомила Сурі.
— Схоже на силове поле, треба припинити зближення, – втрутився інженер Глорії Андре Мораес, – інакше вріжемося в нього і загинемо.
— Здається наша подорож закінчилася прямо біля мети, перед нами закрили ворота. Я читав, що вчені на Землі намагалися створити силові поля, проте невдало. Виявилось що це можливо лише при наявності дуже потужного джерела енергії. Під час експериментів антиматерія давала можливість згенерувати силове поле на кілька хвилин, а потім енергоустановка руйнувалася, якщо творці цього корабля можуть генерувати силове поле, то ми не зможемо під нього проникнути. Зупиніть зближення на відстані тисячі метрів від силового щита, – промовив Влад.
Чужий корабель був вже зовсім близько, люди нарешті змогли розглянути його більш детально. Плоский корпус сірувато-сталевого кольору не виглядав занедбаним і старим. На ньому проглядалися яскраві написи. Владу вони здалися знайомими.
— Я впізнаю написи, вони написані нашою абеткою, – сказав Кен.
І в цю мить раптом всі екрани погасли, а потім заблимали синім світлом. По них з величезною швидкістю побігли колонки якихось різнокольорових цифр і літер. Освітлення приміщень Гіацинта також стало більш тьмяним. Влад ледве встиг підхопити Сурі, яка раптом почала знесилено осідати на підлогу. Підхопивши дружину на руки Влад всадив її в крісло. Вона була непритомна, очі її були закриті. Поряд Андре Мораєс та теянин Торн намагалися привести до тями Кена, який також втратив свідомість.
— Несіть його до медичного відсіку, – розпорядився Влад, і підхопивши на руки Сурі поніс її до медвідсіку. Мораєс і Торн слідом несли Кена.