Політ на Тею

Настав день коли нарешті дирижабль з імператором на борту здійснив посадку біля Червоної гори. Емма особисто супроводжувала Іріс показуючи їй всі приміщення всередині гори, пояснюючи для чого вони використовуються, знайомила з різними механізмами та пристроями. Землян давно вже вражало те з якою легкістю аторі засвоювали нові знання і адаптувалися до технологій землян, а спілкуючись з Іріс та королевами аторі і їх вченими стали розуміти, що вони можуть зберігати знання, що перевершують відкриття вчених Землі. Кандитатів на політ до Теї знайшли досить швидко. Вже було вирішено що поведуть Астру Влад Марчук і Арне Свенсон і до них приєднається Мідорі Накаяма – вчений, лікар і правнучка командора Ріо Накаями. Кандидатури Сурі, Малії і Альми також було швидко узгоджено і команда відразу приступила до підготовки. Потім до них повинні були приєднатися ще троє майбутніх членів команди які повинні були прибути з Таоли. Імена двох були вже відомі – Кен і Клео. Загадкою залишалася лише особа останнього члена екіпажу. Імператор Іріс, яка проходила підготовку до польоту на орбіту нарівні з усіма лише загадково посміхалася, зберігала мовчання і Емма Макдональд. І ось настав час коли прилетів дирижабль з Таоли. На ньому було троє – як і очікувалось з нього зійшли Кен і темношкірий як і всі фреяни, велетенського зросту Клео. І нарешті останньою зійшла з дирижабля сама королева Лея. Привітавшись з усіма по черзі – спочатку з Іріс і Еммою а потім з іншими і нарешті радісно обійнялася з Альмою.

Не гаючи часу вони приєдналися до тренувань. На щастя не було ніяких зауважень у медиків Червоної гори до кандидатів.

Швидко наближався день відльоту. Іріс, Лея і Кен затримувались у медичному відсіку довше за інших. Глорія записала інформацію на їхні наноімплантанти і зробила записи з них так як раніше вона це робила в Сурі. Тепер вони також розуміли англійську мову, мали доступ до знань. Також Глорія порівнявши записи виявила у всіх аторі в записах на імплантатах файли, доступ до яких був закритий. Мало того, їх неможливо було навіть скопіювати.

— Ці записи там одні з найдавніших і очевидно передавалися у спадок від матері до дитини, покоління за поколінням. Хтось чи щось намагається їх приховати не стільки від нас, а стільки від вас самих – висловила припущення Глорія.

— А чи не можна зламати захист і подивитися що в них? – спитала Іріс.

— Малоймовірно, система добре захищена і боюсь що при загрозі відкриття інформація самознищиться, можливо навіть вбивши вас. Копію зробити неможливо і тому я категорично відмовляюся від будь-яких спроб їх відкрити.

Ранок дня відльоту виявився сонячним, жодної хмаринки, і жодного вітру. Корабель набираючи швидкість стрімко піднімався вгору, червона скеля внизу ставала все меншою, потім з’явилися океан та обриси материків. Велетенська сила перестала втискати людей в крісла змінившись приємною невагомістю. Фреяни були в захваті від неї, на відміну від землян для них вона була незвичною. Оповита хмарами планета розстилалася під ними.

— Яка ж вона гарна, – милуючись виглядом планети захоплено промовила Сурі.

Інші також були в захваті від краєвиду який розстилався під ними. І дійсно покрита імлистим серпанком Фрея справді була прекрасна. І ось перед ними виник силует Глорії. Корабель обертався навколо своєї осі і для стикування довелося чекати коли електромагнітні захвати зафіксують транспортер. Першими прослідували на борт Глорії Емма Макдональд і Іріс. Фреяни намагалися ступати обережно відчуваючи, що гравітація на кораблі трохи менша ніж на Фреї.

Земляни відразу ж влаштували екскурсію по кораблю для гостей, а потім провели їх до їхніх кают. Іріс, Лея, Кен і Сурі були в захваті від всього побаченого. Емма ледве встигала відповідати на запитання якими її засипала Іріс.

— Який же корабель велетенський, щоб його обійти потрібно багато часу, – підсумувала імператор.

— Ми на ньому прожили 47 земних років, завершували подорож вже діти та онуки тих хто починав шлях.

— Тривалість вашого життя приблизно така ж як і тривалість життя пересічних фреян, я про це багато думала. Думаю що вся причина більшої тривалості життя аторі в нанітах і наноімплантантах.

— Ми тепер в цьому вже не сумніваємося, – відповіда Емма, – наші вчені отримали можливість дослідити зразки тканин Сурі, наніти постійно відновлюють вашу ДНК, регенерують клітини організму і найголовніше вони відновлюють довжину теломер ваших хромосом, а саме від цього залежить тривалість життя. Очевидно аторі створені расою розумних інсектоїдів для того щоб вони могли мандрувати на далекі відстані.

— В стародавніх манускриптах аторі та в найдавніших барельєфах наших палаців є згадки про комахоподібних істот яких називають Першими Посланцями.

— Ось ми і дійшли до ваших кают, можете розташовуватися, ваші речі вже перенесені туди, – сказала Емма Макдональд.

Після того як Емма пішла, Іріс деякий час перебувала в каюті, а потім раптом одна думка примусила її попрямувати до ліфта. За час перебування в Червоній скелі вона добре вивчила схему Глорії і як користуватися земною технікою. Скляна кабіна пронесла її через оранжерейну, там вона побачила як серед саду біля невеличкого басейну щось жваво і весело обговорювали Арне і Малія. Ось нарешті інженерний і вхід до корабля Астра, який завтра понесе команду до далекої та загадкової Теї-Ванадіс. Люк був відкритий і Іріс увійшла всередину. Там були двоє – Влад та Сурі. Обоє відразу ж обернулися на звук кроків.