Фатіона-7

— Капітане, нас викликають з невеликого зорельота, це зореліт «Зонг» Зарри, – повідомив Клео, який був якраз на чергуванні.

— Виведи на екран, в кают-компанію, – озвався Влад Марчук.

На екрані з’явилося обличчя білявої жінки-морі.

— Зарра, вітаю вас.

— Капітане, я сьогодні лечу в Безполітну зону, збираюся відвідати, Фрею, Тею та Землю. Якщо у вас є що передати додому, дозвольте телепортуватися до вас на борт?

— Добре, капітане Зарро, можете телепортуватися. Клео, активуй телепорт номер два.

Через кілька хвилин Зарра вже заходила в кают-компанію.

— Тільки я не капітан, просто це мій зореліт.

— Дякую за вашу пропозицію, вона дуже доречна, ми хочемо передати інформацію додому про наші відкриття. Вже через шість місяців там знатимуть, що ми знайшли у глибокому космосі.

— Не через шість, а через три. У мене зореліт другого покоління, я скористаюся порталом в найближчій нейтронній зорі, вийду з порталу всього за 400 світлових років від Землі, Фреї та Теї.

— Капітане, вся інформація, яку ви просили скопійована, ми можемо передавати, – повідомив Суарес.

Отримавши завітну теку, Зарра відразу ж попрямувала до телепорта.

— Не буду гаяти часу. Судячи з ваших розповідей транспортник Міаса для переселенців вже прибув на Землю. Може хоча б Фрею та Тею відвідаю першою. Поспішаю через те, що мансійський уряд вже готує корабель до польоту.

Зара ступила на зелене коло і піднявши руку долонею до Влада зникла. Згодом зореліт Зарри зійшов з орбіти і попрямував у темряву космосу. Лише блакитне сяйво двигунів було ще довго видно. Потім зореліт Зонг зник, коли увімкнулися нейтронні двигуни.

А Влад тим часом вже спостерігав, як віддаляється поверхня Манса.

Через три доби «Блискавка» вийшла з гіперпростору біля зірки типу жовтого карлика. Навколо неї люди відразу ж помітили три планети, які за розмірами та масою були ідентичні Землі.

— Фатіона-7 найближча до сонця з трьох населених планет, – пояснила Таріна

Всі знову з хвилюванням чекали, коли «Блискавка» вийде на орбіту. Але воно було вже меншим ніж те, коли вони виходили на орбіту Манса. Планета дійсно була дуже схожа на Землю, такий же блакитний океан, материки, острови, озера, моря, ріки. Але контури континентів були зовсім іншими. Атмосферний тиск на Фатіоні був такий же як на Теї, Фреї та Мансі і в півтора рази більший за Земний.

— Капітане, ця ледь-помітна хмара на орбіті це нанощит, він трохи притінює планету від надмірного випромінювання зірки, краще відразу зійти на нижню орбіту – попередила Таріна.

— Тобто, всі ближні планети мають нанощит, а зовнішні нанодзеркала? – спитав Влад.

— Вірно, всі зоряні системи аторі мають по три планети в зоні життя. Внутрішні трохи притінюються, а на зовнішніх нанодзеркала фокусують більше світла і тепла.

Але клімат планет все-таки був тепліший за земний. Різниця температур між екватором і полюсами була значно меншою ніж на Землі, очевидно завдяки більш щільній атмосфері.

— Населення планети близько мільярда чоловік, на всіх планетах аторі приблизно однакова кількість населення, крім новозаселених світів, там людей значно менше, співвідношення площ океану і суходолу також приблизно однакове – добавила Дана.

Влад побачив, що міста і селища на поверхні планети мають в основі шестикутно-стільникове планування, як і міста на Фреї. На орбіті було ще більше кораблів ніж на орбіті Манса.

— Куди будемо телепортуватися? – спитав Влад.

— В місто Оріфа, це столиця Фатіони-7, – відповіли одночасно Дана і Таріна.

— Столицею Фреї є місто Офірія. Звучання трохи нагадує…

— Офірія – місячне, Оріфа – сонячне, первинний варіант мови Міаса, – пояснила Таріна.

Телепортувавшись, вони опинились у великій залі схожій на ту, яку вони бачили на Мансі. Вийшовши з синього кільця телепорта, вони покинули будівлю з білого каменю. Місто дійсно нагадувало фреянську Офірію, але технології Фатіони-7 явно були на тисячі років більш досконалими. Вулиці були засаджені знайомою Тімо із Землі зеленню, ось ряд мандаринових дерев, рододендрони, так добре знайомі із рідного Гельсінкі колони хвойних насаджень. Гори на горизонті потопали в безкрайньому зеленому морі. Над головами кружляли зграї ластівок, хвилястих папуг, голубів. Ніби вони повернулися на Землю далекого минулого. Але архітектура міста та технології нагадували, що це далекий чужий світ. Дана і Таріна завели їх в охайну будівлю на вулиці.

— Ми всі так поспішали, що навіть забули підкріпитися, давайте зайдемо сюди, – сказала Таріна.

— Це одне з найвідоміших місць на Фатіоні-7, сюди приходять гості з усієї галактики, – додала Дана.

Вони зайняли місце за одним із столиків. Столики легко можна було огородити ширмою схожою на одностороннє дзеркало, такими ж були і стіни і можна було бачити все, що відбувалося на вулиці. Раптом повз них пройшли дві жінки у фіолетовій уніформі. Темна шкіра плямиста як і у фреян Других посланців Міаса, але значно темніша, чорні губи, чорні очі, нігті такого ж кольору.