Частина 1

  Привіт. Що ж я рада, що ти сюди зайшов(ла). До твоєї уваги моя нова книга. Це новый жанр для мене, і це мій маленький експеремент. 

Ця ідея з'явилась у мене коли я збиралася вже лягати спати. Я читала книгу і тут з' явилася ідея, а що буде якщо написати, щось нове. Не з того жанру, що писала раніше. І почалася Велика робота в пошуках нового жанру. І коли прочитала детектив і зародилася в голові ідея. Котру ти зараз прочитаешь. 

Тому я справді надію я, що тобі сподобається. І ти дасиш знати мені про це... 

З Любов'ю твоя  Незнайомка ❤️ 

    -Сьогодні ми граємо закохану пару. Котра ось- ось планує одружитися . Наша ціль знайти ідеальне місце для весілля. Ти Паула Мантіні одна з найбагатших наречених Старої Європи. Тобі двадцять три роки і мрієш про ідеальне весілля. А я молодий чоловік котрий кохає тебе та ще займається будівництвом залізниць - проговорив Стефан з посмішкою. Він ідеальний хлопець для багатьох дівчат. Молодий, розумний, гарний, добре заробляє та ще має рельєфне тіло. Три рази на тиждень відвідує, спортзал. Якщо заплющити очі можна легко уявити як по його тілу стікає гарячий темний гіркий шоколад, і є лише одне бажання язиком злизати все до останньої краплини, знаючи, що принесеш і йому і собі величезну насолоду. Бажання одразу спалахнуло у моєму тілу. Я одразу відчула жар, не дивлячись на кондиціонер в машині. Я так давно відмовлялася від вульгарних думок, що скоро зійду з розуму. Закривши очі я представила як Стефан бере мене за стегна та саджає на капот гарячий машини. Його поцілунки повільно спускаються до грудей.

   - Лілі ти тут? - обірвав мої прекрасні солодкі мрії хлопець.

   - Так Паула з тобою. І майже тебе слухає. - з посмішкою проговорила я. Моє волосся було вологе від поту. Це літо найспекотніше, що я пам'ятаю за життя у Лос- Анджелісі. І саме кондиціонер спас не одне життя від спеки. - Насправді мені цікаво побачити себе у білосніжному платті. Як я йду до вівтаря, і' справжній татусь" тримає мене за руку - продовжила я після короткої паузи.

    -Ой так мені на це також цікаво подивитися. Але наша професія не терпе шлюби чи навіть дітей. Амелія говорить, що я навмисно вибрав таку роботу, щоб не робити внуків свої мамі. І тепер вона взялася за сестру. Якій всього двадцять три роки. І хоча вітру в її голові не має, але рано ще. - проговорив Стефан не відволікаючись від дороги. Амелія його сестра. Гарна, сексуальна та така розумна, як і сам хлопець. З його родиною я познайомилася випадково, як тільки прийшла в агентство і ось іноді я прихожу до них додому. Іноді їм індійку, а іноді і Різдво зустрічаємо разом. Здається в мене з'явилась сім' я котрої в мене не було. Але навіть до них я намагаюся не звикати, бо як показує досвід потім втрачати, щось дороге твоєму серцю завжди боляче. Це ніби то серце розбивається на маленькі тисячні крупиці. Але ні я не зроблю нову помилку.

   - Що ж можливо й так. Але напевно я не здатна кохати та створювати сім'ю.

   -Ти тільки це не кажи Джоанні. Котра взялася за наше весілля. І до речі он вона стоїть у голубі сукні - проговорив Стефан припаркувавшись на вільне місце. Джоанна організатор різних банкетів та також весіль. Тому не дивно, що Стефан саме її вибрав. Та й стиль такий, що любить Стефан. Плаття з глибоким декольте, яке добре підкреслювали її форми, білосніжне волосся середньої довжини були зав’язані у тугий кінській хвіст, а на ногах були колодочки з невеликим каблуком. Як говориться все, що люблять хлопці.

  - Доброго дня Джоанна. Радий вас бачити - з посмішкою проговорив Стефан

   -Я також. І як я розумію саме ви наречена Бена. - звернулася жінка до мене.

   - Так. - проговорила я.

   -Насправді якщо бути відвертою. Ви вибрали дивне місце для весілля. Але не дивлячись на це, я проведу вам невелику екскурсію. - проговорила Джоанна і повела нас в середину великого будинку. Так саме садиба “ У Рона” не є самим популярним місцем для наречених, але не для нас.

   Ця історія почалася два місяці тому. Коли на одній з вулицю Нью- Йорка було вбито лікаря. Який за день до власної смерті під час операції знайшов шість пакетів героїну у шлунку маленького чорного хлопчика. Його звати Раміс Беннет. Йому десять і він потратив до лікарні о другій ночі, а о п'ятій почалася операція. Через шість годин операція закінчилась, а через три години містер Браїн дав маленьке інтерв'ю, в якому розказав про наркотик, а вже у ввечері через дев'ять годин після кінця операції містера Браїна знайшли на півдорозі додому мертвим. Поліція зробила висновок, що це невдалий грабіж. А наступного дня померла медсестра, яка допомагала на операції. І так кожен хто був в тій операційній. Тому ми взялися за ці справи. І всі дороги вели до власника садиби в котрій ми зараз знаходимося.

   Браїн Слоун — один з братів Слоунів. Вперше світ почув про них в далекому тисячу дев’яносто першому році. Саме тоді в одному із районів Лас- Вегаса було вбито одну із жінок місцевого бара. При розтину було знайдено два пакетики наркотиків які розірвалися, і вона померла від передозування. І головний підозрюваний був саме Семенуель Слоун (дідусь Браїна). І після того кровавий слід довго тягнувся та ще досі тягнеться за цією сім’єю.

    -Отже як тобі Люба? - повернув до реальності Стефан. І я зрозуміла, що пропустила всю екскурсію.

   -О тут дуже гарно я хочу тут весілля. Будь ласка коханий - почала вішатись на шию до Стефана. Граючи ідеально роль нареченої.

Тиждень потому.