Розділ 30

Аннель спустилася кам'яними сходами. Смолоскипи освітлювали шлях. Аннель минула дюжини рядів із нескінченним запасом спиртного, перш ніж опинилася біля напівпорожньої шафи з пляшками алкоголю.

Потім вона відсунула мебель і стіну, й увійшла в кімнату, повну золота.

Але багатства зараз її ніяк не цікавили. Тільки інформація, що дівчина могла знайти тут.

Аннель почала переглядати креслення, зброю, документи, золоті та срібні монети. Книжок було дуже мало.

І врешті-решт Аннель розгнівалася. Вона перекинула всі корони та інші коштовності з полиць на підлогу. Вона топтала кожну монету, що раніше могла цілувати. Вона рвала креслення і руйнувала порядок, що панував тут раніше.

Аннель не змогла. Не змогла знайти інформацію щодо Екак. Вона не змогла знайти інформацію про кришталеву квітку. Вона не зможе покинути це місце, поки її не відпустить господиня.

Може, піти і зараз попросити пані залишити її в спокої?

«Щоб потім за тобою ганялися тисячі вартових, і ти вічно була в бігах?», - шепотів їй голос свідомості.

— Краще вже так, ніж бути вічним в'язнем чотирьох стін.

Аннель знесилено впала на коліна, відчуваючи, як клубок у горлі розширюється. І тут щось блиснуло у світлі смолоскипів.

Спочатку Аннель не надала цьому особливого значення. У цьому місці все блищало. Але потім сяйво штучки почало її дратувати. І замість того, щоб покинути приміщення, Аннель піднялася і втомлено попрямувала до світіння.

Вона була спустошеною емоційно. Тільки спокійна прогулянка на самоті або музика могли вилікувати таке. Їй потрібно було відпочити від думок, що накопичувалися в голові.

Аннель мляво розгребла невелику гірку срібла, що накрило сяйво, і підняла з підлоги манускрипт. Його обкладинка була без єдиного напису і малюнка, шкіряна і пошарпана. Застібка була зроблена із золота. Аннель була готова жбурнути рукопис у стіну. Але застібка сама по собі відкрилася. Аннель напружилася. Але все-таки кинула манускрипт у стіну. Книжка з глухим звуком упала на підлогу, розкрившись на певній сторінці. Протяг, що проник у кімнату, смикав її сторінки.

Вона хмикнула і сердито примружилася, як її увагу привернув малюнок на сторінці.

Блакитна троянда.

Її нижня губа затремтіла. Трясучись і злегка похитуючись, вона попрямувала до манускрипту. Аннель осіла на коліна. Її погляд був приголомшений.

Взявши рукопис до рук, вона відчула раптову слабкість у кінцівках. Манускрипт із глухою луною опинився на підлозі. Їй здавалося, що вона оглушена.

Другої спроби взяти книгу в руки Аннель не зробила. Вона лише провела пальцем по тексту поруч із малюнком.

Почулося здавлене ридання. Її очі були сповнені сліз.

У серці з'явилося щасливе печіння.

Вона знайшла те, що шукала.