Глава 4 Перший удар

В будинку Жарстії та Ферміса панувала напружена тиша.
Вітальня здавалася звичною, але серце кожного билося швидше, ніж зазвичай.
— Вони одружилися таємно… — шепотіла Жарстія, не відводячи очей від рук, що грали з келихом. — Як вони могли таке зробити без нас?
— І це ще не найгірше, — буркнув Ферміс, нахмурившись. — Тимур… він надто впливовий. Прямий тиск не спрацює.
— Тобі потрібно діяти хитро, — промовила Жарстія, звужуючи очі. — Почнемо з маленьких ударів. Чутки, натяки, дрібні маніпуляції… щоб вони зрозуміли: спадок не так легко контролювати.
У цей момент з кімнати пролунав тихий скрип — ніби хтось прокрався повз, і Жарстія з Фермісом обмінялися поглядами.
— Ми повинні діяти обережно, — додав Ферміс. — Якщо вони помітять, що ми щось готуємо, весь план розсиплеться.

Тим часом, за кілька кілометрів від них, Елла і Тимур сиділи за невеликим столом у своєму новому домі.
Конверт від родичів ще лежав на столі, відкритий і нагадував про недовіру, яку вони вже відчули.
— Вони дізналися, — сказала Елла тихо, стискаючи руки на колінах.
— Так, але тепер ми у вигідному положенні, — спокійно відповів Тимур. — Шлюб законний. Ми захищаємо спадок і свій дім.
— А що, якщо вони почнуть підступні ігри? — спитала Елла, нахилившись до нього.
— Ми не будемо оборонятися силою, — відповів Тимур, погляд його став твердим. — Ми діятимемо хитро. Передбачимо їхні кроки і завжди залишимося на крок попереду.
Елла глибоко вдихнула. Її серце калатало від страху і адреналіну.
— Це все одно страшно…
— Страх — це нормально, — м’яко промовив він, — але ми разом. І тепер у нас є сила, якої вони навіть не підозрюють.

Тим часом Артур і Мілана, які залишалися друзями і свідками весілля, обговорювали подію:
— Вони виглядають щасливими, — сказала Мілана, посміхаючись.
— Так, — відповів Артур, — але ми знаємо, що це не просто романтика. Вони грають на високих ставках.

У будинку Жарстії та Ферміса обговорення продовжувалося:
— Ми повинні діяти швидко, — шепотіла Жарстія. — Спершу маленькі натяки, потім перевіримо, наскільки вони впевнені у своєму союзі.
— Якщо вони не впадуть у пастку, доведеться діяти рішучіше, — додав Ферміс, нахмурившись. — І тоді… тоді ми побачимо, хто сильніший.
Але вони ще не знали, що Елла і Тимур вже підготували свій план, і що союз, який для світу виглядав романтичним і простим, насправді був щит і зброя одночасно.
І поки Жарстія і Ферміс будували свої інтриги, Елла відчула першу справжню свободу: тепер вона і Тимур більше не залежали від чужих амбіцій, а спадок і їхній дім залишалися під контролем подружжя.
Але попереду чекали нові випробування — і перший удар родичів тільки починався.