Глава 8

Після завершення екскурсії куля спалахнула яскравішим світлом, наче підкреслюючи важливість наступних слів.

— Герою, — почала вона, — для ефективного управління гарнізоном і виживання ваших людей у цих умовах необхідно освоїти технології та обладнання, які тут є. Я вже підготувала програму навчання, розраховану на два дні.

Герой скептично звів брову:
— Два дні? Цього недостатньо, щоб зрозуміти, як працює хоча б половина цих... машин.

— Згодна, — куля трохи приглушила світло, ніби відображаючи розуміння. — Однак я розробила цю програму таким чином, щоб за мінімальний час ви та ваші люди отримали базові знання. Це дозволить вам користуватися системами гарнізону та розпочати ефективну підготовку до подальших дій.

Герой замислився. З одного боку, він розумів, що ця технологія може врятувати життя його людей, а можливо, навіть і самого купола. З іншого боку, навчання було ризиком — часу залишалося дедалі менше, і демони могли вдарити раніше, ніж вони встигнуть підготуватися.

— Що ти пропонуєш? — запитав він.

Куля підлетіла ближче до інтерактивного столу в центрі командної кімнати, і на поверхні з'явився список завдань:

1. Обучення роботі з оборонними системами гарнізону.
   — Як керувати бар'єрним щитом.
   — Як активувати та деактивувати систему протидії атакам.
   — Як управляти резервними дроїдами оборони.

2. Обучення користуванню зброєю.
   — Як працювати з плазмовими автоматами, гранатами та вібромечами.
   — Як використовувати броню з вбудованим штучним інтелектом.

3. Основи ремонту та технічного обслуговування.
   — Як виконувати базову діагностику та підтримувати працездатність генераторів і обладнання.

4. Медична підготовка.
   — Як працювати з медичним дроїдом.
   — Як використовувати лазарет для максимальної ефективності лікування.

— Програма розроблена з урахуванням ваших фізичних можливостей і рівня знань, — пояснила куля. — Навчання буде інтенсивним, але дозволить отримати достатньо навичок для подальшого виживання.

— А якщо ми відмовимося? — холодно спитав один із воїнів.

Куля не змінила тону:
— У такому разі ваші шанси вижити в умовах загрози знизяться на 73%.

Герой обвів поглядом своїх людей. Дехто виглядав виснаженим, але в їхніх очах усе ще жевріла рішучість.

— Добре, — сказав він нарешті. — У нас немає вибору. Починаємо навчання.

Куля повернулася до героїв і трохи змінила тон голосу:
— Навчання розпочнеться негайно. Я супроводжуватиму вас протягом усього процесу, щоб забезпечити його ефективність.

З цими словами вона підлетіла до найближчої панелі, на якій загорілися нові символи, що миготіли зеленим світлом. Навчання почалося, і група усвідомила, що кожна хвилина тепер на вагу золота.

Герой, усе ще оглядаючи список завдань, на мить задумався. Його люди були виснажені, але він знав: щоб мати шанс вижити за межами купола й знайти необхідне паливо для генераторів, йому потрібна була перевага — зброя і броня з арсеналу гарнізону.

— Куля, — звернувся він, нарешті відриваючи погляд від інтерактивного столу, — якщо ми хочемо вибратися за межі купола, мені потрібно навчитися використовувати вашу зброю й броню. Без цього я та мої люди будемо беззахисні.

Куля, як завжди, засяяла рівномірним світлом і промовила:
— Це розумне рішення. Навчання роботі з обладнанням гарнізону входить до моєї програми. Арсенал — одна з ваших ключових переваг, ігнорування якої знижує ваші шанси на успіх. Слідуйте за мною.

Група вирушила до зброярні. Металеві двері, які здавалося, були непорушними, відчинилися автоматично перед кулею. Усередині кімната світилася холодним білим світлом. Уздовж стін розташовувалися стелажі з полицями, на яких знаходилася зброя, броня й різноманітне обладнання.

— Почнемо з броні, — сказала куля, підлітаючи до ряду манекенів, на яких були виставлені костюми. Вони здавалися зробленими з металу, але на дотик виявилися легкими й гнучкими. — Це тактична броня з вбудованим штучним інтелектом, який аналізує бойову ситуацію в реальному часі. Її основні функції: автоматична регенерація дрібних пошкоджень, адаптивне зміцнення під час ударів і підтримка життєдіяльності носія.

Герой узяв один із костюмів, відчуваючи його вагу. На диво, броня була легшою, ніж він очікував. Він обернувся до кулі:
— Як це працює?

— Просто одягніть її, — відповіла куля.

З деяким скепсисом герой почав натягувати броню. Вона автоматично підлаштовувалася під його тіло, стискаючись у потрібних місцях і залишаючи свободу рухів. У шоломі ввімкнувся прозорий екран, на якому почали з'являтися незрозумілі символи, а потім переклад на знайому мову:

Система активована. Ідентифікація користувача завершена. Підключення до мережі гарнізону встановлено.

— Броня тепер інтегрована з системами гарнізону, — пояснила куля. — Ви отримуватимете бойові дані в реальному часі. А тепер — зброя.

Герой зняв шолом і підійшов до столу, на якому лежали дивні предмети: компактні циліндри, схожі на мечі з рукоятками, але без лез, та кілька пристроїв, схожих на дивні луки без тятиви.

— Це плазмові автомати, гранати, а також вібромечі, — продовжила куля. — Наприклад, вібромеч. Його лезо складається з високочастотних коливань, які дозволяють прорізати навіть броню.

Герой натиснув кнопку на рукоятці, і з її кінця виросло яскраве лезо, що мерехтіло синюватим світлом. Воно видавало легкий гул, якого, однак, було достатньо, щоб викликати повагу в кожного, хто дивився на нього.

— І як це зупинити? — спитав герой.

— Та сама кнопка, — відповіла куля, й лезо зникло.

— Навчання використанню зброї займає більше часу, ніж одягання броні, — пояснила куля. — Тому я рекомендую присвятити залишок дня цьому завданню.

Герой обернувся до своїх людей, багато з яких дивилися на зброю з побоюванням.
— Слухайте мене уважно, — сказав він. — Ми повинні навчитися користуватися цим. Демони стають сильнішими з кожним нападом, а наше завдання — бути готовими до всього. Почнемо прямо зараз.