Під підозрою... кохання

Розділ 1

Енцо

— Хотів мене бачити? — питаю я, заходячи до кабінету Данте.

— Так, проходь, — не відриваючись від документів, відповідає брат.

Зайшовши до кабінету, я зачиняю двері й сідаю в шкіряне крісло перед його столом. Схоже, папери в руках Данте настільки важливі, що він навіть забув про мою присутність. Мені доводиться сидіти й чекати, поки він закінчить їх вивчати та згадає, заради чого взагалі мене викликав.

— Мені тут ще довго сидіти? — вирішую я все ж перервати ненависну тишу.

— А ти кудись поспішаєш? — Данте продовжує дивитися в документи, ведучи розмову зі мною на автоматі.

— Якщо ваша величність буде настільки ласкава, то її вірний підданий хотів би сходити в бар і зняти напругу з прекрасними дамами, — моїй театральності в цей момент могло б позаздрити навіть акторське мистецтво моєї любої кузини Джейн.

Кілька годин тому я прилетів у Маямі з чергового завдання. І якби мій любий та шановний брат не викликав мене до себе, я б уже їхав на свою віллу переодягатися.

Так, я нарешті з'їхав від нього. Після весілля Данте й Кайли моя дорога невістка просто виставила мене з будинку, і найдратівливішим було те, що брат навіть не спробував стати на мій захист. Хоча міг одним словом приборкати свою дорогу дружину.

— Величність не проти, але для початку давай обговоримо твоє нове завдання, — Данте відкладає документи, які так уважно вивчав (хоча він усі справи уважно вивчає), і нарешті дивиться на мене.

— Ти серйозно? Я тільки-но прилетів, — я маю повне право злитися, і не треба мене за це засуджувати. — Мені хоч відпочити можна?

— Енцо, не забувай, що ти мій консильєрі й мусиш виконувати всі мої доручення. Тож перестань поводитися як дитина й починай поводитися як тридцятирічний чоловік.

— До твого відома, мені цього року буде тільки двадцять дев'ять, — брат злегка закочує очі, але я вирішую зробити вигляд, що не помітив цього. — І якщо ти про це забув, то раджу звернутися до лікаря й запитати, які ліки він може прописати від забудькуватості, — все-таки не можна забувати, що моєму братові вже тридцять три рочки стукнуло, і, мабуть, пам'ять починає його підводити. А взагалі, мені просто хочеться розізлити його за те, що знову відправляє мене у відрядження, не давши спокійно відпочити.

— Ще один такий жарт на мою адресу, і я позбавлю тебе відпустки, — погрожує цей гад. І знає ж, на які важелі тиснути!

— Тоді давай ближче до справи, і я поїду в бар.

— Боюся, бар і дівчат доведеться відкласти, тому що зараз ти їдеш збирати речі й спати. Виліт у тебе призначений на самий світанок, а летиш ти в Форт-Лодердейл. І полетиш ти не один, а з Майєю...

Почувши це ім'я, я починаю уважніше дивитися на брата, адже щиро здивований. Невже зі мною полетить та дівчина з апетитною фігурою, яка є подругою Кайли?

— Ти мене чуєш? — вириває мене суворий голос брата з моїх думок.

— Ти зараз говориш про ту Майю, що є подругою твоєї дружини? — вирішую я уточнити, а то раптом зарано зрадів.

Так, я був би радий поїхати у відрядження саме з нею. Адже після тієї історії з Кайлою мені так і не вдалося з нею ближче познайомитися, і я досі не міг її забути.

— А що, є заперечення? — мабуть, Данте не може зрозуміти, радий я це чути чи ні, тому вирішує уточнити.

— Заперечень немає. Але коли вона встигла влаштуватися до нас у фірму?

— От як ти виїхав пів року тому у своє відрядження, так я й узяв її своєю асистенткою. Дівчині треба було пройти практику, а мені якраз потрібен був помічник.

— Мені вже починає подобатися ця поїздка, — зауважую я, вже прокручуючи в голові план зі спокушання цієї крихітки.

— Ти їдеш туди працювати, а не відпочивати, — тон брата стає суворішим, а брови сходяться на переніссі, утворюючи легкі зморшки. — Післязавтра там відбудеться відкриття нашого нового готелю. Там має бути присутнім хтось із наших представників. Я поїхати не можу, тому що у мене запланована зустріч в іншому місті, тому туди вирушиш ти. А Майя поїде з тобою як помічниця, щоб ввести в курс справи.

І я навіть уже уявляю, яку саме «допомогу» надаватиме мені ця мила крихітка й спокуслива пампушка.

— У тебе все? — я вже хочу покинути кабінет, щоб усе обдумати й приготуватися до вильоту.

— З Майєю ви зустрінетеся в аеропорту, — каже брат, поки я прямую до виходу.

— І Енцо, — гукає мене Данте, і я повертаюся до нього, завмерши у дверях. — Раджу тримати свою чоловічу гідність у себе в штанях. Якщо ти образиш Майю, Кайла сама закопає тебе в моєму саду, і я не зможу її зупинити.

— Передай Кайлі, що я не дам їй такої нагоди, — і, не бажаючи більше розмовляти з братиком, я виходжу та щільно зачиняю двері, щоб цьому дідуганові не довелося зайвий раз вставати.

 

Якщо книга сподобалась, то додавай її до бібліотеки, щоб не загубити і став подобайку щоб підтримати автора. Книга буде безкоштовна, тому не за що не хвилюйтесь. Оновлення через день о 00:00. Бажаю всім гарного дня)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше