Глава 9

Його груди здіймалися повільно. Прикривши очі від задоволення хлопець на відео робив важкі й глибокі вдихи. Відкинувшись у м'якому кріслі, він схопився руками за підлокітники, міцно впиваючись в оксамитову тканину пальцями, а худорлява дівчина крутилася дзигою на його колінах, покриваючи ніжними поцілунками шию. Руда домоглася свого.

— Схоже, цей красень — дійсно бабій. Даремно ти дозволила йому це зробити! — Карина проявила неабиякі здібності в шпигунстві і надіслала посилання на відео. — Краще сходи до гінеколога, здай аналізи. Не затягуй! Хіба мало, з ким він ще...

Зі злістю відкинувши телефон на простирадло, Дашкевич підірвалася з ліжка. Й навіть не скривившись від різкого болю в м'язах, виснажених інтенсивним тренуванням, почала здирати з тіла величезну чоловічу футболку, яка послужила їй піжамою.

Вчора, коли дівчина повернулася додому і знову натрапила на неї поглядом, побороти спокусу не вдалося. Вистачило одного спогаду про минулу ніч, щоб дурне серце затремтіло в грудях, змушуючи уткнутися носом в шматок тканини, що пахла свіжістю морського бризу, й без коливань натягнути на себе.

Ксюша картала себе за недозволену слабкість, вищий ступінь роздратування танцював всередині, а вити хотілося відчайдушно, як вовкові на повний місяць. Печіння в усьому тілі відчувалася як справжнє, шкіра горіла, ніби ошпарена окропом, а вислизнути з чужої речі ніяк не вдавалося: спочатку рука застрягла у вузькому рукаві, змушуючи звиватися вужем, потім пасмо волосся зачепилося чи не за єдиний гудзик.

Нарешті, стягнувши її з себе, Ксюша схопилася за краї і різко рвонула в різні боки, сподіваючись почути тріск тканини, що рветься. Та ж виявилася дуже щільною, щоб бажана розправа відбулася. Дівчина потягнула сильніше, не залишаючи спроб зігнати злість, але лише заподіяла собі біль. Пересмикнула плечима, стиснула ганчірку в грудку і відкинула в дальній кут кімнати, з очей геть. Пальці від бійні з футболкою досі неприємно саднили. Ксюша глянула на руки, і, голосно схлипнувши, розридалася. Голова від такого вибуху емоцій закрутилася, довелося навіть схопитися рукою за письмовий стіл, щоб встояти на ногах.

У цей момент двері в її спальню несподівано розчинилися, а на порозі показався батько з перекошеним від хвилювання обличчям. Не встиг він нічого запитати, як дівчина злякано зойкнула, прикриваючи груди руками, і відвернулася до нього спиною. Добре хоч стояла полубоком й не виблискувала принадами.

— Тату, ти чого вдираєшься! — обурено вигукнула Ксюша, хапаючи шовковий халат зі спинки стільця й попутно розтираючи сльози по щоках. — Стукати не вчили?

— А що я повинен думати, якщо ти ридати починаєш? Аж на кухні чутно... — буркнув чоловік, зніяковіло сховавшись за прикритими дверима. — Відколи нудисткою зробилася?

— Так тебе вдома постійно немає! Кого мені соромитися? — нервово фиркнула дівчина, одягаючись.

— Плакала-то чого? — розгублено перепитав генерал з коридору, сховавши погляд в стіну і старанно вивчаючи неіснуючий візерунок на білосніжних шпалерах. Донька начебто і доросла, третій десяток пішов, а будь-які її сльози, як серпом по серцю. Готовий надзвичайний стан вводити по всій країні, аби захистити — хоч це і не в його владі.

— Вдарилася! — ображено насупившись і надувши пухкі губи, Ксюша виповзла до нього і притулилася, міцно обіймаючи за талію. Начебто і звикла, що він цілодобово на роботі або і зовсім в роз'їздах, а все одно сумує кожен раз.

— Дурненька! — погладивши дівчину по розпатланому волоссю, чоловік швидко чмокнув її в маківку, вичерпавши весь ліміт ніжностей, та покликав снідати.

Сидячи за столом, Ксюша задумливо колупала хлібом яєчню й мляво підтримувала бесіду, відповідаючи на всі питання батька односкладовими "угу" та "нє-а". Думки знову витали навколо хлопця, який обдурив, кажучи, що нічого з рудоволосою його не пов'язує. Хоча судячи з відео вони були досить близькі. Згадала, як дівчина вп'ялася в його губи, ніби збиралася висмоктати душу через рот, і мимоволі скривилася.

— Невже пересолив? — запитав батько, суворо глянувши на тарілку, яка так його підвела.

— Ні, — посміхнулася Ксюша, розуміючи, як оманливо виглядають її внутрішні муки з боку. — Смачно навіть! Це я про своє задумалась...

— У тебе якісь проблеми? — підозріло покосився на неї батько, який звик допомагати не словом, а ділом. Дівчина взяла паузу, загадково стрельнула очима в бік, роздумуючи, чи є у неї проблеми. Знову подивилася на батька, підперши голову рукою, й розсміялася.

— Жартуєш чи що? Які можуть бути проблеми у генеральської доньки? — Ксюша не лукавила. Здебільшого життя у неї було безтурботне, необтяжене труднощами. Все їй давалося напрочуд легко: і навчання, і робота. У вільний час ще й з подружкою колобродять, а то, що хлопця собі нового не знайшла — і зовсім дурниця. Вистачило минулих стосунків, щоб більше не лізти в цей зашморг абизким. — Я пам'ятаю все, чого ти мене вчив! Справлятися власними силами, а важка артилерія лише в крайньому випадку!

Чоловік посміхнувся, бачачи, що донька помітно пожвавилася. Дівочі очі остаточно просохли від невиплаканих сліз, заіскрилися благодушним настроєм, навіть їсти почала з великим апетитом.

Поскаржитися на хлопця батькові, Ксюші не вистачило духу. Варто було дати голові охолонути, як емоції, що вирували в грудях, вщухли, а до підлої помсти за розрахунком вона опуститися не здатна. Не так її виховували — якщо і бити, то відкрито, в обличчя. Хоча без сумнівів, генерал будь-якому хлопчиськові життя зіпсує — варто лише натякнути, що її образили.