Розділ 69

Після того, як “Сірий” опинився за ґратами, команда не збавляла темпу. Логісти, банківські сліди й аудіозаписи з кав’ярні склалися в мережу доказів; хакер виклав у захищений архів транзакції, що прямо вели до “Фонду Астарти”, а з нього — до офшорів, пов’язаних із прізвищем Коріня.

Адвокат безупинно збирав клопотання, нотував запити на арешт рахунків, домагався тимчасових заборон і міжнародних правових викликів. Кожен документ мав супровід: час, IP, свідок, аудіо — усе верифіковано й підшито нотаріально. Командир знав: без юридичної точності їхній удар може обернутися проти них самих.

Публічність — їхній щит. Перша хвиля публікацій, підкріплена аудіозаписами та офіційними зливами, спричинила резонанс: журналісти, правозахисники, навіть частина політичного спектра вимагали дій. Влада змушена була реагувати. Запити на міжнародну допомогу пролітали телеканали; прокуратура, яка не мала вибору, відкрила кримінальне провадження.

Інша нитка привела їх до безпосередніх кабінетів: документи в “Астарти” вказували на контрактні договори, де фігурували послуги консалтінгу для фірми, пов’язаної з Корінем. Ще один рядок — імена водіїв, що возили пакети, співпали з перехопленими логами “Сірого”. Все сходилося — не теорія, а клітка фактів, витканих з найтонших дротів.

Катерина і Данило стояли пізно вечором у штабі, дивлячись на карту, де червоними позначками світилося ім’я, що тепер стало їхньою ціллю.
— Він думає, що йому все зійде з рук, — тихо сказав Данило.
— Нехай думає, — відповіла вона. — Ми підемо по всіх нитках. І якщо він тінь, ми піднімемо світло.