Розділ 48

Після гучної публікації наступив новий фронт — сухий, холодний і підступний: юридичний і політичний штурм. Ядро, яке раніше діяло в тінях, тепер не могло просто знищити сліди — воно діяло через закони, зв’язки й публічну ерозию. І це виявилося не менш небезпечним.

Ранок почався з потоку дзвінків. На одному кінці — журналісти, які просили коментарі, на іншому — адвокати від впливових політиків, які вимагали «пояснень» і пригрозили судовими позовами. Паралельно з’явилися запити від «офіційних структур» — формально законні, але спрямовані на те, щоб затягнути процес і змусити команду виходити на світло в невигідний момент.

Командир зібрав штаб.
— Вони почали дуже грамотно: закон, запит, дивіденди в інформаційному полі,— сказав він. — Їхня мета — дискредитувати докази, зламати журналістський імпульс і змусити нас зробити помилку.

Адвокат-спецоператор уже працював у двох напрямках: підготувати офіційні відповіді на запити, юридично закріпити походження доказів, та відкрити зустрічі з незалежними правовими експертами, щоб пред’явити їх у публічному просторі як верифіковані. Командир наказав: «Ніяких імпульсивних заяв. Тільки факти — і такі, що можна підтвердити в суді».

Натомість ядро запустило своїх «винищувачів думок» у соцмережі: фабрики фейків, боти й навіть кілька медіа з сумнівною репутацією почали підривати довіру до матеріалів. Вони називали докази «маніпуляцією», ставили під сумнів походження файлів, натякали на підробку. Одночасно адвокатська група супротивника подала кілька заяв про «незаконне збирання даних», намагаючись примусити суд заборонити подальше розголошення.

Данило відчув, що це — ще одна битва, але вже не зі зброєю: потрібно було приборкати інформаційну бурю й не дати ядру перевести гру в юридичну площину, де вони мають перевагу. Він і командир розробили мультиінструментальний контрплан:

1. Юридична фортеця. Адвокат-спецоператор підготував пакет супровідних доказів: нотаріальне завірення копій, метадані з хакерських знімків, підписи експертів-аналитиків. Кожен документ мав дорогу супроводжуючу трасу: хто і коли отримав його, технічний шлях від джерела до розслідувачів. Це робило фальсифікацію надзвичайно дорогою і майже неможливою.

2. Медіа-щит. Командир домовився з кількома незалежними журналістами-розслідувачами: вони випустять серію матеріалів, де крок за кроком пояснять походження доказів, методи верифікації та підтвердять отримані дані експертними висновками. Публічність мала показати — це не «чергова провокація», а структурне розслідування.

3. Антикризова комунікація. Катерина взяла на себе частину публічних заяв — не емоційних, а людяних: історії про людей, яких намагалися використати як важелі (Аліна, сестра Аліни, співробітники), щоб змусити суспільство співпереживати і бачити реальні ризики, а не лише політичні ігри.

4. Тактична безпека. Водночас команда підсилювала фізичний захист тимчасових локацій, робила ротацію прихистків і міняла маршрути. Хакер виставив постійний моніторинг на облікові канали, щоб виявляти фейкові спроби дискредитації й реагувати миттєво.

5. Контраргументи. Командир розробив план «принципових витоків» — контролюваних публікацій, що навмисно виводитимуть на світ додаткові факти, які осквернять репутацію ядра і покажуть, що махінації починалися здалеку.

Перший раунд пройшов напружено: перші контрпублікації викликали хвилю здивування, деякі редакції вимагали адекватних джерел, але з надійними документами адвокат зміг забезпечити юридичну захищеність їхніх публікацій. Суди, запити та дзвінки від владних структур тимчасово сповільнили кампанію ядра. Частина бот-активності була відсіянa технічними фільтрами завдяки хакеру.

Та ядро не відступало — у відповідь вийшов матеріал з «кинутими звинуваченнями» від одного з лояльних політичних ЗМІ: вони подали версію про «політичну провокацію», у якій Катерина подається як маріонетка міжнародних інтересів. Це підняло градус і ставило під загрозу тих, хто ще сумнівався.

Командир зібрав команду і суворо промовив:
— Вони хочуть, щоб ми злякалися і зупинилися. Ми не зупиняємося. Підемо дальше — з доказами й правом на боці. Але готуйтеся: ядро викине ще брудніші прилади. Їхня мета — не тільки врятувати репутацію, а й зробити нас кримінально й морально вразливими.

Того вечора Катерина і Данило гуляли містом, але їхні кроки були тихіші. Вони знали: тепер боротьба — і в судах, і в залах новин, і на вулицях. Їхня справа вже не тільки про власне життя — вона стала про правду, яку важко відстояти, коли за нею стоїть ціла система.

Але кожного разу, коли їм здавалося, що під вагою атак вони можуть зламатися, вони згадували кругле багаття, склад-пожежу, підвал, де вперше відчули — разом вони сильніші. І тому, коли в притулку знову загасли лампи, командир прошепотів:
— Ми йдемо до кінця. Не заради слави — заради тих, кого вони хотіли використати.

Катерина відповіла тихим голосом, що прозвучав як обіцянка:
— І ніхто більше не скаже, що ми просто жертви. Ми — ті, хто змінить правила.