Розділ 47

Ранок огорнув місто світлом, яке тепер здавалося гострим і прозорим: їхні докази вже не були лише в руках команди — вони почали підніматися вгору, у медіа й у структурні кола, що могли нарешті зрушити з місця.

Командир вирішив діяти подвійно: одночасно підготувати журналістський «вихід» і формальний юридичний запит. Перший крок — передача частини архівів незалежним розслідувачам у трьох різних редакціях, які мали репутацію неупередженості. Другий — конфіденційне звернення до одного з антикорупційних підрозділів з матеріалами, підготовленими адвокатом-спецоператором.

О 10:00 перша публікація вийшла в ранкових новинах: короткий, але аргументований матеріал про підозрілі транзакції й ланцюги посередників з доказами. Заголовок не називав імен, але підняв хвилю. Соцмережі вибухнули, а журналісти інших видань почали піднімати питання.

Через кілька годин на двері притулку подзвонив номер телебачення, представник великого расследувального порталу попросив інтерв’ю. Командир і адвокат погодилися: аби захистити людей, треба діяти відкрито і грамотно — без емоцій, з документами й експертами.

Виступ у прямому ефірі від імені незалежних журналістів створив ефект доміно: перші імена, які раніше були лише у внутрішніх записах, почали фігурувати у суспільному просторі разом із питаннями у правоохоронних органів. Люди, які ще вчора відчували себе неприступними, почали нервувати.

Але ядро не сиділо склавши руки. Кілька впливових політичних фігур, імітуючи обурення, почали вимагати перевірок «цієї інформації», підкидаючи в інформаційний простір сумніви й фейки. З’явилися голоси, що кричали про «політичні маніпуляції» й «використання кримінальних методів». Деякі з адвокатів на боці протилежної сторони вже готували зустрічні позови і заклики до «швидкого припинення провокацій».

Увечері, коли команда вже підбивала підсумки дня, в притулок надійшло повідомлення: хакер відстежив сплеск фінансових рухів, які виглядали як паніка у верхніх ланках — значні переводи, активація запасних рахунків, очищення частини слідів. Це означало одне: ядро починає рухатися, і відповідь буде швидкою і гострою.

Данило сидів мовчки, пильно дивлячись у вікно. Він знав: публічність дає їм щит, але одночасно підносить їх на приціл.
— Вони не зупиняться, — нарештово промурмотів він. — Але тепер вся їхня робота — на показ. І це наша перевага.

Командир кивнув:
— Публічність — це меч із двома лезами. Ми будемо рубати точково: захистимо людей, підготували юридичні запити, віддали матеріали незалежним експертам. Вони не зможуть просто все замести.

Катерина відчула, як у грудях стискається суміш страху і рішучості. Вона більше не була лише пасивним об’єктом; тепер її ім’я фігурувало в дискусії, її обличчя — в стрічках новин. Це робило її вразливою, але й давало інструмент.

Ніч показала перші результати: декілька дрібних фігур намагалися втекти за кордон, але були затримані завдяки оперативній взаємодії, під час якої хакер і команда командира синхронізували блокування рахунків і місць відльоту. Це був знак: їхня операція працює і може рухатися далі.

Але ще перед тим, як ніч остаточно прийшла, у притулок надійшло тривожне повідомлення — охорона в одній із тимчасових локацій виявила спробу проникнення. Хто́сь пробував дізнатися розташування прихистку близьких.

Данило миттєво організував перенесення найбільш вразливих осіб до нової, ще більш захищеної локації, і до пізньої ночі вони працювали без перерви, знаючи: сьогодні вдалося завдати удару — завтра ядро спробує завдати контрудару.

У кінці дня команда почувала і втому, і перемогу. Публічність відкрила двері до правосуддя — але також відкрила їхні серця і життя для ще більшої боротьби. Вони зробили крок уперед: тепер мають свідків, документи і початок розслідування. Наступний етап вимагатиме ще більшої сміливості й планування — і команди, яка готова іти до кінця.