Розділ 16 : Світло після шторму

Лора : 

​Лікарняна палата здавалася мені острівцем спокою після того божевілля, що відбулося на мосту. Я сиділа біля ліжка мами, тримаючи її за руку, і спостерігала за тим, як вона повільно приходить до тями. Марк зник, немов його ніколи й не було в нашому житті, залишивши по собі лише почуття полегшення.

​Мама розплющила очі й тихо стогнала.

— Лоро? Де я? Що сталося?

​— Ти в лікарні, мамо, — я обережно погладила її по волоссю. — Тобі стало погано. Але все найгірше вже позаду.

​Вона спробувала сісти, але я зупинила її.

— Тобі треба відпочивати. Марк... Марк більше не буде нас турбувати.

​Мама здивовано подивилася на мене. В її погляді читалося запитання, але вона була занадто слабкою, щоб сперечатися.

— А Ян? — тихо запитала вона. — Він... він зробив це?

​— Він врятував нас, мамо, — сказала я твердо. — Ян не той, ким Марк його змальовував. Він врятував мене від Марка, і він не винен у тій аварії.

​Палата занурилася в тишу. Я відчувала, як мама перетравлює інформацію. Це було важко для неї — визнати, що людина, яку вона вважала шляхетною, виявилася маніпулятором, а той, кого вона боялася, став моїм захисником.

​Ян : 

​Я чекав у коридорі. Стіни тиснули на мене, а в голові крутилися останні дні. Я більше не був спадкоємцем імперії Громових. Я був просто Яном, у якого було лише старе авто, трохи грошей у кишені й дівчина, яку я кохав понад усе на світі. І дивно — я почувався щасливішим, ніж будь-коли раніше.

​Двері палати відчинилися, і Лора вийшла до мене. Вона виглядала втомленою, але в її очах було полегшення.

​— Як вона? — запитав я, підводячись.

​— Вона заснула. Але вона запитала про тебе, Яне. Я розповіла їй трохи правди. Їй знадобиться час, щоб прийняти це... і тебе.

​Я кивнув. Я був готовий чекати стільки, скільки потрібно.

— Головне, що вона в безпеці.

​Ми вийшли з лікарні. Ніч була тихою, на небі з'явилися зірки. Ми сіли в машину Еріка, але я не завів двигун одразу.

— Лоро, — я повернувся до неї. — У нас нічого немає. Буквально. Ми маємо починати з нуля.

​— У нас є ми, — вона посміхнулася, і ця посмішка освітила салон краще, ніж ліхтарі. — Це краще, ніж усе багатство світу.

​Запитання до  читачів: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ!

1. ​Як ви думаєте, чи спробує Марк повернути Лору та її маму, погрожуючи їм фінансово, незважаючи на те, що він програв на мосту? 💰📉
2. ​Як ви уявляєте перше спільне житло Яна та Лори? Будиночок біля озера чи маленька квартира в місті? 🏠💖
3. ​Ставте "🌟", якщо хочете, щоб у 17 розділі Ян знайшов роботу і почав нове життя!