@ Глава 3

Глава - 3

      Пройшов місяць. Єсенія все більше обживалася в колективі компанії в якій 

працювала. Їй безмежно подобалося все те, що відбувалося в її житті. Ці зміни позитивно вплинули й на життя дівчини і на її самореалізацію. Величезні можливості (Сеня з босом уже декілька разів їздили до Києва на переговори. Найближчим часом їм потрібно буде навіть полетіти до штатів. Якщо все буде добре і вдасться налагодити потрібні контакти, то Леонід Олегович буде співпрацювати з величезним американським холдингом, який 

займається експортом закордонних автомобілів). Число вечірок, друзів та і взагалі число позитивних емоцій значно зросло. Сеня з непримітної дівчини ставала все більше схожою на довершеного метелика. Про це часто любив жартувати Андрій. Єсенія навіть зафрендила свого начальника.       Разом зі змінами в житті відбулися зміни й в інтернет середовищі дівчини. Тепер за сторінкою веселої, майже безтурботної 

зеленої  ГуСенички почали спостерігати навіть ті люди, котрих в реальному поза мережевому житті вона не знала. 

   Єсенія була практично повністю поглинута своєю  роботою. Вона навіть на своїй сторінці створила відповідний альбом, в який вивантажувала практично щодня нові фото. На знімках щаслива та усміхнена дівчина з мідно - медовими пасмами волосся 

позувала то за робочим столом, то з келихом ігристого після успішно проведених перемовин, а то на шумному корпоративі в честь дня народження фірми( а заразом і день народження одного з колег). На кожному з фото вона робила теги на фірму, на місце де відпочивала і таке інше, вважаючи це чимось на кшталт виразу поваги.       Сеня дуже тішилася коли під черговою фотокарткою чи постом з'являлися нові лайки чи коментарі з виразами захоплення. Дівчина складала всі ці 

приємні моменти в скриньку пам'яті, що відповідала за самоствердження. На деякі коментарі вона давала фітбек, деякі ігнорувала. А парочка особливо наполегливих залицяльників навіть спромоглися надіслати їй особисті месенджі. Проте, можливо у зв'язку з не дуже освідченим викладом думок, а можливо з зайнятістю Сеня не відповіла жодному з дописувачів.  

  - Я все розумію. - Одного разу сказав подрузі Андрій, що саме завітав на каву. - Ти транслюєш в інет для своїх фоловерів історію свого становлення, як професійного, так і особистого. 

 - Не зрозуміла? Мабуть, ти щось трошки сплутав. Я не показую занадто своє особисте. Ти не правий. 

 - Це ти не права, моя маленька гусеничка. Ось сама подивися і порівняй. Твої фото до роботи та в процесі. На них досить гарно видно як ти змінюєшся. Змінюється стиль, світогляд, навіть цитати під фото зовсім інші стали. - Андрій посміхнувся. 

 - Ну, можливо. А хіба це погано? 

 - Ні. Сенька, я ж не про те зовсім. Я говорю, що свій розвиток ти показуєш, а от про початок забула. 

 - А знаєш, ти правий. 

 - Знаю. 

 - Ні, ну дійсно якщо б не ти та не та пляжна паті в честь дня народження, то нічого цього б не було. Я думаю, що навіть напишу пост про це, а не лише викладу ті фото. 

 - Молодчинка.Суть зловила. Проте не забудь відмітити мене. Адже ПрофесорLife не відмовиться від реклами. 

 - Ну, Андрюха, звичайно ж я тебе відмічу. Це ж як не як було твоє свято. І я тобі зобов'язана. 

 - От і домовилися. 

   Друзі ще досить довго сиділи обговорюючи безліч тем. І вже наступного вечора Сеня 

сіла за монітор свого ноутбука і відібрала декілька світлин з їхнього з Андрієм крайнього спільного відпочинку. Вона ніби на одному подиху написала величезний пост - послання своїм інтернет друзям. Чесно розповівши і про те, як переїхала до міста, і про те, як шукала роботу, і про те з якими труднощами їй довелося зіткнутися в процесі пошуку. Єсенія щиро подякувала 

своєму другові за те, що в потрібний момент він підтримав і розрадив. Закінчувалося послання її 

звертанням до підписників. 

“- Не забувайте друзів, не забивайте на них і погоджуйтеся на авантюри. Мінімум вам буде весело, а максимум - це може змінити все ваше життя!”.  

  Пробігшись очима по тексту дівчина залишилася задоволеною легкістю подачі та загальним посиланням тому прописавши теги та посилання сміливо натисла на Enter. Буквально за декілька хвилин новий допис набрав близько десяти лайків і навіть декілька коментарів, 

які давали зрозуміти, що слова автора знайшли схвальний відгук. Тож подумавши ще хвилю Сеня вирішила нарешті 

змінити  фото на аватарі. Більш того, якщо раніше вона соромилася своїх фотокарток, то зараз була практично закохана в них. Особливо в останні декілька. Тому вона швидо обрала одне і натиснувши ще декілька кнопок на клавіатурі, з посмішкою та відчуттям виконаного боргу вийшла з мережі.