35 глава

Аліса сиділа за столом біля вікна, розклавши перед собою безліч маленьких деталей.

Тонка металева основа поступово набувала форми метелика.

На столі поруч лежали маленькі дорогоцінні кристали.

Справжні.

Не скло й не підробка.

Магія підробки не терпіла.

Особливо її магія.

Навіть перебуваючи в іншому світі, Аліса продовжувала витрачати власні сили. І далеко не кожен матеріал міг витримати її магію.

Звичайний камінь міг тріснути.

Дешевий кристал — розсипатися.

Тому цього разу вона навіть не розглядала дешевих варіантів.

Для крил вона взяла багато маленьких дорогоцінних кристалів.

А посередині вирішила поставити один великий.

Аліса кілька секунд дивилася на нього.

— Ну й ціна в тебе…

Цей камінь був із колекції Анабет.

І дуже дорогий.

Але Аліса знала, що він витримає її магію.

Вона обережно закріпила його в центрі метелика.

Саме в цей момент магічна сумка поруч із нею ворухнулася.

Кришка сама відкрилася.

Зсередини випав конверт.

Аліса здивовано підняла його.

На ньому було написано:

Еліс.

Вона одразу впізнала почерк.

Розгорнула лист.

Алісо, мені дуже потрібна твоя допомога.

Моя подруга Мейлара потрапила в аварію.

Вона зараз у комі.

Лікарі кажуть, що треба чекати, але я не хочу просто сидіти й нічого не робити.

Якщо ти знаєш щось, що може допомогти їй відчувати себе краще… будь ласка, зроби це.

Навіть якщо вона зараз не може прокинутися, я хочу, щоб вона знала, що хтось її чекає.

Аліса повільно опустила лист.

— Мейлара…

Вона ще раз перечитала останні рядки.

Потім поглянула на метелика.

І раптом зрозуміла, що може зробити.

— Діано!

За кілька хвилин у дверях з'явилася дівчинка.

— Ти кликала?

— Так. Іди сюди.

Діана підійшла до столу.

— Що ти робиш?

— Подарунок для Еліс.

Аліса показала їй лист.

Діана прочитала його й насупилася.

— Вона в комі?

— Так.

— Ми можемо їй допомогти?

— Можемо спробувати.

Аліса дістала кілька магічних каменів і поклала їх на стіл.

— Сьогодні ти просто дивитимешся.

— Чому?

Аліса усміхнулася.

— Бо я хочу тебе навчити.

Діана здивовано подивилася на неї.

— Мене?

— Так.

Вона взяла один із каменів.

— Це один із секретів Блеквудів.

Діана одразу стала уважнішою.

— А хто навчив тебе?

Аліса на мить замислилася.

— Даріан.

— Він?

— Так. Він побачив у мені потенціал і вирішив передати мені те, що знав.

Аліса поклала камінь на долоню.

— Це не те, чому можна навчитися за один день. Але ти повинна хоча б побачити, як це працює.

Діана кивнула.

Аліса почала працювати.

Магія повільно перейшла з її пальців у камінь.

Той засвітився м'яким світлом.

Потім другий.

Третій.

Діана уважно стежила за кожним рухом.

— Не треба змушувати людину прокинутися, — тихо пояснила Аліса. — Це не так працює.

— Тоді що вони роблять?

— Допомагають їй знайти дорогу.

Аліса обережно торкнулася одного з каменів.

— Якщо людина загубилася між сном і реальністю, магія може дати їй орієнтир.

— А вона сама повинна його знайти?

— Саме так.

Діана запам'ятовувала кожне слово.

Аліса продовжила роботу.

Коли вона закінчила, кілька каменів світилися м'яким теплим світлом.

Потім Аліса взяла крабік.

Вона обережно направила в нього магію.

Маленькі кристали один за одним спалахнули.

А центральний камінь засяяв найяскравіше.

Аліса відчула легку втому.

Але камінь витримав.

— Готово.

Діана захоплено дивилася на метелика.

— Він прекрасний.

— І корисний.

Аліса взяла чистий аркуш.

Вона написала Еліс короткого листа.

Еліс.

Це магічна прикраса. Просто поклади її під подушку Майлари.

Вона допоможе їй почуватися краще й може допомогти знайти вихід.

Я також поклала кілька магічних каменів. Вони допоможуть їй не загубитися.

Не хвилюйся. Вона не сама.

Аліса.

Аліса склала лист.

Потім поклала метелика в красиву коробочку.

Туди ж додала маленькі магічні камені.

Закрила кришку.

— Готово.

Вона поклала коробочку до магічної сумки.

Діана ще кілька секунд дивилася на сумку.

— А я колись зможу робити так само?

Аліса усміхнулася.

— Якщо будеш вчитися — так.

— Тоді навчи мене.

— Саме для цього я тебе й покликала.

Діана широко усміхнулася.

Аліса подивилася на магічну сумку.

Вона ще не знала, чи допоможе Майларі цей маленький метелик.

Але знала одне.

Якщо дівчина справді загубилася десь між сном і реальністю, тепер у неї буде маленький промінь, який покаже дорогу назад.