Розділ 1. Дівчина під дев’ятим місяцем
Розділ 2. Чоловік, який не старіє
Розділ 3. Дев'ять хвостів
Розділ 4. Перше правило кумихо
Розділ 5. Світ за дзеркалом
Розділ 6. Людина, яка не повинна була повернутися
Розділ 7. Червоні очі
Розділ 8. Золота кров
Розділ 9. Нічний ринок
Розділ 10. Чоловік у червоному
Розділ 11. Перше життя
Розділ 12. Дев'ять смертей
Розділ 13. Правила кумихо
Розділ 14. Нічний гість
Розділ 15. Зустріч із тигром
Розділ 16. Річка спогадів
Розділ 17. Таємниця браслета
Розділ 18. Муґьон
Розділ 19. Дев'ята хвиля
Розділ 20. Кров кумихо
Розділ 21. Бекхо
Розділ 22. Лис із одним хвостом
Розділ 23. Перший хвіст
Розділ 24. Дев'ять хвостів
Розділ 25. Місячна Мати
Розділ 26. Син Бекхо
Розділ 27. Остання битва Бекхо
Розділ 28. Правда про Хе Рін
Розділ 29. Ніч під вишнею
Розділ 30. Перший поцілунок
Розділ 31. Десята душа
Розділ 32. Десятий місяць
Розділ 33. Заборонена гора
Розділ 34. Храм тисячі свічок
Розділ 35. Міарін
Розділ 36. Сон Міарін
Розділ 37. Таємниця десяти хвостів
Розділ 38. Те, що Техьон приховував
Розділ 39. Зрада
Розділ 40. Між ними
Розділ 41. Небесна армія
Розділ 42. Дев'ять хвостів
Розділ 43. Після бою
Розділ 44. Пророцтво
Розділ 45. Кінець легенди
Розділ 46. Ранок після ночі
Розділ 47. Незнайомка
Розділ 48. Ревнощі
Розділ 49. Вісімсот років тому
Розділ 50. Кімната спогадів
Розділ 51. Справжнє ім'я
Розділ 52. Палац Небесного Короля
Розділ 53. Творець
Розділ 54. Зрада Муґьона
Розділ 55. Пробудження
Розділ 56. Падіння Небес
Розділ 57. Повернення
Розділ 58. Кров Небес
Розділ 59. Той, хто створив Техьона
Розділ 60. До початку світу
Розділ 61. Перша зустріч
Розділ 62. Як народилася любов
Розділ 63. Хван
Розділ 64. Перше прокляття
Розділ 65. Народження Соа
Розділ 66. Напад
Розділ 67. Битва трьох світів
Розділ 68. Останній хвіст
Розділ 69. Кінець Хвана
Розділ 70. Після війни
Розділ 71. Через рік
Розділ 72. Зміна
Розділ 73. Повернення Муґьона
Розділ 74. Дитина, якої не мало бути
Розділ 75. Сон, який став реальністю
Розділ 76. Правда про смерть
Розділ 77. Техьон і Соа
Розділ 78. Земля мертвих
Розділ 79. Місто мертвих
Розділ 80. Передчуття
Розділ 81. Готель, у якому ніхто не жив
Розділ 82. Кімната 309
Розділ 83. Те, що забирає пам'ять
Розділ 84. Король мертвих
Розділ 85. Угода
Розділ 86. Останній спогад
Розділ 87. Дівчинка
Розділ 88. Майбутнє
Розділ 89. Обіцянка
Розділ 90. Одинадцятий місяць
Розділ 91. Той, хто прийшов із неба
Розділ 92. Батько
Розділ 93. Легенда про дванадцятий хвіст
Розділ 94. Якщо вони ніколи не зустрінуться
Розділ 95. Міан повертається
Розділ 96. Життя, якого не було
Розділ 97. Чому Міан існує
Розділ 98. Найстрашніша правда
Розділ 99. Рішення
Розділ 100. Нова легенда
Розділ 101. Пробудження
Розділ 102. Перша легенда
Розділ 103. Заборонене кохання
Розділ 104. Перший хвіст
Розділ 105. Міан
Розділ 106. Полювання
Розділ 107. Десятий хвіст
Розділ 108. Справжня причина
Розділ 109. Ім'я, яке не можна вимовляти
Розділ 110. Кінець тільки починається
Розділ 111. Війна богів
Розділ 112. Одинадцятий хвіст
Розділ 113. Міан
Розділ 114. Останній план
Розділ 115. Остання ніч
Розділ 116. Жертва
Розділ 117. Дванадцятий хвіст
Розділ 118. Останні хвилини
Розділ 119. Після
Розділ 120. Через багато років
Епілог. Дев'ять хвостів під місячним небом
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Розділ 120. Через багато років
Минуло тридцять років.
Соа більше не була молодою.
Її чорне волосся стало сріблястим.
На обличчі з'явилися зморшки.
Але очі залишилися такими самими.
Золотими.
Вона жила біля гори.
Щоночі виходила на ґанок.
І дивилася на місяць.
Одного вечора поруч із нею сіла маленька дівчинка.
— Бабусю?
Соа посміхнулася.
— Так?
— А правда, що колись існували кумихо?
— Правда.
— А ти бачила їх?
Соа подивилася на небо.
— Одного я любила.
— А де він?
Соа усміхнулася.
— На небі.
— Він помер?
Соа на мить заплющила очі.
— Так.
— Ти сумуєш?
— Щодня.
— Тоді чому посміхаєшся?
Соа подивилася на місяць.
— Бо любов не закінчується разом із життям.
Дівчинка задумалася.
— А як його звали?
Соа відповіла:
— Техьон.
Вітер ворухнув дерева.
На небі спалахнула яскрава зірка.
Соа прошепотіла:
— Я пам'ятаю.
Поруч із нею з'явилася ще одна.
Маленька.
Срібна.
Соа усміхнулася.
— І тебе я теж пам'ятаю, Міан.
Дівчинка подивилася вгору.
— Бабусю...
— Що?
— Там дві зірки.
Соа кивнула.
— Так.
— Вони поруч.
— Так.
— Вони, мабуть, друзі.
Соа тихо засміялася.
— Ні.
Вона подивилася на дві зірки.
— Вони були родиною.
І вперше за багато років Соа дозволила собі заплакати.
Не від болю.
А від любові.
