Під Місячним Небом

Розділ 115. Остання ніч

Цієї ночі вони не спали.

Вони сиділи біля маленького вогню.

Міан заснула, поклавши голову Соа на коліна.

Техьон сидів навпроти.

Довго мовчав.

Потім сказав:

— Пам'ятаєш нашу першу зустріч?

Соа усміхнулася.

— Ти поводився жахливо.

— Я був загадковим.

— Ти був нестерпним.

— А ти постійно мене дратувала.

— Бо ти заслужив.

Вони засміялися.

Тихо.

Майже пошепки.

Потім Техьон узяв її руку.

— Якби ми могли почати все спочатку...

— Я б знову тебе обрала.

— Навіть знаючи, чим усе закінчиться?

Соа подивилася йому в очі.

— Навіть знаючи.

Він поцілував її.

Довго.

Ніжно.

А потім притулився чолом до її чола.

— Тоді я не шкодую.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше