Під Місячним Небом

Розділ 112. Одинадцятий хвіст

Техьон почав змінюватися.

Його шкіра стала холодною.

Очі — срібними.

Одинадцятий хвіст світився дедалі сильніше.

Соа бачила, як він стискає зуби, намагаючись стримати силу.

— Техьон.

— Я в порядку.

— Ти знову це кажеш.

— Бо якщо я скажу правду...

Він замовк.

— Яку правду?

Техьон подивився на неї.

— Я вже майже не відчуваю свого людського серця.

Соа заплакала.

— Ні.

— Соа...

— Ні!

Вона обійняла його.

— Ти залишишся.

— Я хочу.

— Тоді залишайся.

— Я намагаюся.

Він притиснув її до себе.

— Але якщо я стану дванадцятим...

— Не станеш.

— Якщо стану...

Він прошепотів:

— Ти повинна мене вбити.

Соа відсахнулася.

— Ніколи.

— Обіцяй.

— Ні!

— Соа.

— Я краще помру разом із тобою.

Техьон заплющив очі.

— Саме тому я тебе люблю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше