Під Місячним Небом

Розділ 107. Десятий хвіст

Соа відчула, як її тіло починає тремтіти.

Її хвости з'явилися один за одним.

Дев'ять.

Потім десятий.

Але цього разу десятий хвіст був іншим.

Він був майже прозорим.

Наче складався з місячного світла.

Король подивився на нього.

І вперше в його очах з'явився страх.

— Ні...

Техьон помітив це.

— Ти боїшся її.

— Замовкни.

— Чому?

Король дивився тільки на Соа.

— Бо вона не повинна була отримати десятий хвіст.

Соа запитала:

— Чому?

Він відповів:

— Бо десятий хвіст належав Аре.

Міан прошепотіла:

— Моїй бабусі.

Король кивнув.

— І тепер він у тобі.

Соа відчула дивний біль у грудях.

Перед її очима промайнув образ незнайомої жінки.

Вона стояла під місяцем.

Плакала.

І тримала на руках маленьку дитину.

Жінка прошепотіла:

— Пробач мені.

Соа різко відкрила очі.

— Це була вона...

Техьон підійшов.

— Хто?

— Ара.

— Ти бачила її?

Соа кивнула.

— Вона залишила мені щось.

— Що?

Соа подивилася на свою долоню.

Там світився маленький срібний знак.

Півмісяць.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше