Під Місячним Небом

Розділ 80. Передчуття

У ту ніч вони залишилися в місті мертвих.

Соа сиділа біля вікна.

Техьон стояв поруч.

— Ти знав?

— Частково.

— Що ти можеш перестати бути собою?

— Так.

— І мовчав?

— Я хотів прожити хоча б трохи часу як Техьон.

Соа повернулася.

— Для мене ти завжди будеш Техьоном.

Він усміхнувся.

— Навіть якщо я змінюся?

— Навіть тоді.

— Обіцяєш?

— Обіцяю.

Він підійшов ближче.

— Тоді я не боюся.

Соа притулилася до нього.

За вікном повільно падав чорний сніг.

А далеко на іншому кінці міста дев'ять хвостів дитини світилися золотим.

Вона дивилася на них.

І прошепотіла:

— Ще трохи.

Поруч із нею з'явилася невідома жінка.

— Ти впевнена?

Дівчинка кивнула.

— Так.

— А якщо Соа відмовиться?

Дівчинка посміхнулася.

— Вона не відмовиться.

— Чому?

Дитина подивилася на Техьона.

— Бо вона любить його.

Жінка мовчала.

Дівчинка додала:

І саме це стане причиною кінця трьох світів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше