Під Місячним Небом

Розділ 76. Правда про смерть

Соа одразу знайшла Техьона.

Він стояв на балконі.

— Ти помреш?

Він повернувся.

— Що?

— Уві сні я бачила тебе мертвим.

Техьон мовчав.

— Відповідай!

— Так.

Соа відчула, як у неї тремтять руки.

— Коли?

— Я не знаю.

— Ти знаєш більше.

— Соа...

— Не бреши мені!

Техьон підійшов.

— Після того, як я став смертним, я почав старіти.

— Я знаю.

— Але це не головне.

Він показав їй свою руку.

На шкірі з'явилися темні тріщини.

— Що це?

— Я не старію.

— Тоді що?

— Я розпадаюся.

Соа заплакала.

— Чому?

— Бо моє тіло ніколи не було людським.

— І що станеться?

Техьон подивився їй в очі.

— Коли я повністю розпадуся...

Він замовк.

— Що?

— Частина моєї сили перейде до тебе.

— А інша?

— Стане нею.

— Дитиною?

Він кивнув.

Соа прошепотіла:

— Тобто вона народиться після твоєї смерті?

— Так.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше