Під Місячним Небом

Розділ 75. Сон, який став реальністю

Тієї ночі Соа знову заснула.

Вона опинилася на тому самому мосту.

Але цього разу дитина була ближче.

Вона сиділа на краю кам'яної огорожі.

Її дев'ять хвостів повільно рухалися за спиною.

— Як тебе звати? — запитала Соа.

Дівчинка посміхнулася.

— Ти забула?

— Я ніколи тебе не знала.

— Ще ні.

Соа підійшла ближче.

— Що означає «ще»?

Дівчинка подивилася на чорну воду.

— Коли ти повернешся сюди вдруге, ти мене народиш.

Соа здригнулася.

— Повернуся куди?

— Сюди.

— Коли?

Дівчинка підняла голову.

— Коли Техьон помре.

Соа застигла.

— Ні.

— Це вже сталося.

— Ні!

— Для тебе — ще ні.

Дитина простягнула руку.

— Але станеться.

Соа відступила.

— Я не дозволю.

Дівчинка тихо сказала:

— Тоді ти зламаєш час.

І прокинулася.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше