Під Місячним Небом

Розділ 61. Перша зустріч

Техьон заплющив очі.

І почав згадувати.

Це було дуже давно.

Світ був зовсім іншим.

Не було міст.

Не було автомобілів.

Не було електрики.

Гори були вкриті густими лісами.

Річки були чистими.

Над землею ходили духи, яких люди ще не навчилися боятися.

Техьон тоді був зовсім юним.

Він не знав, що таке любов.

Не знав співчуття.

Не знав жалю.

Він знав лише накази.

Знайти Міарін.

Знищити її.

Одного дня він знайшов її біля озера.

Вона сиділа на великому камені.

У руках тримала маленьку білу лисицю.

— Ти знову заблукав? — запитала вона.

Техьон витягнув меч.

— Я прийшов убити тебе.

Міарін подивилася на нього.

— Навіщо?

— Так наказав Хван.

— А ти хочеш мене вбити?

Техьон мовчав.

Вона усміхнулася.

— Тоді чому не робиш цього?

Він не знав відповіді.

Міарін простягнула йому маленьку лисицю.

— Потримай.

— Навіщо?

— Вона боїться.

Техьон узяв тваринку.

Вона тремтіла.

Він подивився на неї.

І вперше відчув щось дивне.

Не силу.

Не гнів.

Жалість.

Міарін усміхнулася.

— Бачиш?

— Що?

— Ти не такий, яким тебе створили.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше