Зазвичай навіть після опівночі місто не засинало повністю. Десь далеко проїжджали автомобілі, на перехрестях змінювалися сигнали світлофорів, із відкритих вікон долинала музика.
Але цієї ночі все стихло.
Навіть вітер.
Соа стояла на даху будинку й дивилася в небо.
Десятий місяць висів над містом.
Він був настільки великим, що здавалося, ніби його можна торкнутися рукою.
— Ти теж його бачиш?
Голос Техьона пролунав позаду.
Соа обернулася.
Він стояв біля дверей.
Його обличчя було серйозним.
— Так.
— Він стає ближчим.
— Місяць?
— Ні.
Техьон підняв очі.
— Він.
Соа нічого не сказала.
Вона пам'ятала голос, який почула три дні тому.
«Я нарешті знайшов тебе».
— Ти знаєш його? — запитала вона.
— Так.
— Хто він?
Техьон довго мовчав.
— Його звати Хван.
— Він кумихо?
— Ні.
— Дух?
— Ні.
— Бог?
Техьон похитав головою.
— Ще гірше.
Соа насупилася.
— Що може бути гіршим за бога?
Техьон подивився на неї.
— Той, хто створив богів.
Соа завмерла.
— Ти серйозно?
— Так.
Він підійшов до краю даху.
— До того, як з'явилися люди, до того, як з'явилися духи, до того, як боги поділили світ на три частини...
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
