Під Місячним Небом

Розділ 56. Падіння Небес

Палац розколовся навпіл.

Духи кричали.

Небо вибухало золотим світлом.

Техьон тримав Соа за руку.

— Треба йти!

— А Муґьон?

— Він сам знайде шлях.

Але Муґьон залишився.

Він стояв перед Небесним Королем.

— Ти знав, що вона прокинеться.

Король подивився на нього.

— Ти теж.

— Так.

— Тоді чому допомагав їй?

Муґьон усміхнувся.

— Бо я втомився боятися.

Король підняв руку.

— Ти зрадник.

— Ні.

Муґьон подивився на нього.

— Я просто нарешті обрав сторону.

Палац вибухнув світлом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше