Під Місячним Небом

Розділ 52. Палац Небесного Короля

Ворота з'явилися опівночі.

Вони були величезними.

За ними не було ні землі, ні неба.

Лише зорі.

Соа простягнула руку.

Камінь під її пальцями розколовся.

Ворота відкрилися.

Техьон узяв її за руку.

— Не відпускай мене.

— Не відпущу.

Вони ступили всередину.

Світ змінився.

Перед ними виник палац, що висів посеред зоряного неба.

Тисячі ліхтарів плавали в повітрі.

На сходах стояли духи.

У центрі залу сидів Небесний Король.

Він подивився на Соа.

І посміхнувся.

— Нарешті.

Техьон став перед нею.

— Не підходь.

Король засміявся.

— Ти досі думаєш, що можеш її захистити?

— Так.

— Від мене?

— Від усіх.

Король перевів погляд на Соа.

— Тоді скажи їй правду.

Техьон завмер.

— Яку?

— Що саме ти створив її.

Соа повільно подивилася на Техьона.

— Це правда?

Він мовчав.

І цього мовчання було достатньо.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше