Під Місячним Небом

Розділ 47. Незнайомка

Після сніданку вони спустилися до подвір'я.

Ходон стояв біля воріт.

— Нам потрібно їхати, — сказав він.

— Куди? — запитала Соа.

— У Сеул.

— Чому?

Ходон подивився на Муґьона.

— Там з'явився дух.

— Який?

— Люди почали бачити однаковий сон.

Соа насупилася.

— Який?

— Сон про жінку без обличчя.

Техьон одразу став серйозним.

— Скільки людей?

— Понад триста.

— За який час?

— За одну ніч.

Муґьон додав:

— Це не звичайний дух.

Соа відчула тривогу.

— А хто?

— Ми поки не знаємо.

У цей момент біля воріт з'явилася дівчина.

Вона була приблизно одного віку із Соа.

Довге темне волосся.

Чорний одяг.

Незвичайні золоті очі.

Вона зупинилася, побачивши Техьона.

— Ти.

Техьон завмер.

— Ні...

Дівчина усміхнулася.

— Ти мене пам'ятаєш.

Соа подивилася на нього.

— Хто вона?

Техьон не відповів.

Дівчина зробила крок вперед.

— Мене звати Ара.

— Я не питала.

— А даремно.

Вона подивилася на Соа.

— Бо саме через тебе я повернулася.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше