Під Місячним Небом

Розділ 30. Перший поцілунок

Соа не очікувала цих слів.

Вони прозвучали дуже просто.

Без магії.

Без красивих обіцянок.

Просто:

«Я люблю тебе».

— Ти впевнений?

— Ні.

Соа здивувалася.

— Що?

— Я впевнений лише в одному.

— У чому?

Техьон підняв руку й обережно прибрав пелюстку з її волосся.

— Я не хочу більше тебе втрачати.

Соа дивилася на нього.

Вона не знала, що відчуває.

Але коли він нахилився ближче, вона не відступила.

Їхні губи зустрілися.

На коротку мить світ навколо ніби зник.

А потім...

за спиною Техьона спалахнуло золоте світло.

Один із його хвостів з'явився сам.

Соа відсахнулася.

— Що це було?!

Техьон подивився назад.

— Не знаю.

Але він знав.

Його дев'ятий хвіст, який колись зник після смерті Хе Рін...

почав повертатися.

І десь високо в небі Місячна Мати відкрила очі.

— Вона згадала його.

Поруч стояв невідомий чоловік.

— Тоді починаємо?

Місячна Мати посміхнулася.

— Ні.

Вона подивилася на землю.

— Тепер нехай вони думають, що перемогли.

Її очі стали червоними.

Найстрашніше вони ще не бачили.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше