Під Місячним Небом

Розділ 29. Ніч під вишнею

Того вечора вони залишилися на вулиці.

Весна тільки починалася.

Пелюстки вишні падали на землю.

Соа сіла під деревом.

Техьон сів поруч.

— Розкажи мені про Хе Рін.

— Навіщо?

— Я хочу знати, кого ти так довго чекав.

Техьон задумався.

— Вона була сміливою.

— Як я?

— Ні.

— Гей!

— Ти значно гірша.

Соа вдарила його плечем.

Він засміявся.

— Вона була доброю.

— Я теж добра.

— Ти одного разу кинула в мене чашку.

— Ти заслужив.

— Хе Рін теж одного разу кинула в мене чашку.

Соа засміялася.

— Тоді ми точно схожі.

Техьон подивився на неї.

— Ні.

— Знову ні?

— Вона боялася темряви.

— А я?

— Ти заходиш у темні місця сама.

Соа замовкла.

Техьон продовжив:

— Вона довіряла людям.

— А я?

— Ти спочатку перевіряєш, чи можна їм довіряти.

— А ще?

Він дивився на неї довше.

— Вона любила мене.

— А я?

Техьон не відповів.

Соа відвела погляд.

— Зрозуміло.

Але через секунду він сказав:

— Ти ще не знаєш.

— Чого?

— Чи любиш мене.

Вона подивилася на нього.

— А ти?

— Я знаю.

— І?

Техьон тихо відповів:

— Я люблю тебе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше