Під Місячним Небом

Розділ 7. Червоні очі

Світло в квартирі згасло.

Соа здригнулася.

— Що відбувається?

— Тихо.

Техьон став перед нею.

З коридору почувся звук.

Тук.

Пауза.

Тук.

Ще один.

Соа прошепотіла:

— Хтось стукає?

— Ні.

— Тоді що це?

Техьон відповів:

— Вони шукають тебе.

Звук наближався.

Тук... тук... тук...

Раптом двері почали вкриватися чорними тріщинами.

Техьон підняв руку.

З його долоні вирвалося золоте світло.

Двері вибухнули.

За ними стояла істота.

Людська постать.

Але замість обличчя — біла маска.

І два червоні ока.

Соа відступила.

— Що це?!

— Пожирач спогадів.

Істота кинулася вперед.

Техьон змахнув рукою.

У повітрі з'явилися золоті кігті.

Він ударив.

Істоту відкинуло через весь коридор.

Але вона піднялася.

Техьон нахмурився.

— Дивно.

— Що?

— Вони не повинні були знати, де ти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше