Під Місячним Небом

Розділ 5. Світ за дзеркалом

Техьон провів пальцями по поверхні старого дзеркала.

Скло затремтіло.

І раптом відобразило не кімнату.

Ліс.

Старий, густий, залитий місячним світлом.

Соа підійшла ближче.

— Це що?

— Інший бік.

— Дзеркало — це портал?

— Не кожне.

— А це?

— Моє.

Соа повернулася до нього.

— Ти маєш власний портал?

— Я прожив дев'ять століть. У мене багато дивних речей.

— А машина є?

— Є.

— Яка?

— Чорна.

— Марка?

— Не пам'ятаю.

Соа засміялася.

Техьон дивився на неї кілька секунд.

Його обличчя стало м'якшим.

Ніби він дивився не на неї.

А на когось іншого.

— Чому ти весь час так на мене дивишся?

— Як?

— Наче...

Вона замовкла.

— Наче я хтось інший.

Техьон відвернувся.

— Бо іноді ти нагадуєш мені людину, яку я знав.

— Хе Рін?

Він кивнув.

— Вона була твоєю дівчиною?

Тиша.

— Так.

— І вона померла?

— Так.

— Як?

Техьон стиснув пальці.

— Через мене.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше