“під маскою твого імені”

Глава 34.

Софія стоїть у темряві. В руці — стара чорно-біла світлина.

На звороті: “До донечки. Люблю. – Твій тато.”

Він був мертвий. Вона вірила.

Але все життя — то була легенда, зібрана з брехні.

Він був фінансистом “Сірени”.
Куратором Групи V4.
Той, хто затвердив ін’єкції в її кров.

— Чому?

Веспер усміхається.
Сивий. Легендарно холодний.

— Бо ти мала стати тим, ким стала твоя дочка.

Але ти… зрадила. Вибрала любов.
Тож я створив нову версію — чистішу. Сильнішу.
Ім’я їй — Фенікса.

Софія тремтить. Але не падає.

— Я не дозволю, щоб ти торкнувся її.

— Ти запізнилася. Вона вже бачить те, що ще не сталося.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше