“під маскою твого імені”

Глава 33.

Амелія фарбує волосся.

Одягає сукню, схожу на ті, в яких вона входила до найстрашніших залів мафії.

— Ти не маєш іти, — каже Лео.

— Я вже йду.

Їй потрібно вийти на одного з живих “архітекторів” програми.
Він в Монте-Карло.
Старий. Паралізований.
Але язик — досі гострий.

Амелія втирається в довіру — і через 6 годин вивозить його в багажнику.

Сцена — у підвалі.

Він усміхається.

— Ви хочете ім’я?

Воно — в її крові.
І ти, Амеліє, не зможеш нічого змінити.

Вона піднімає пістолет.

— Ім’я.

Він стиха каже:

— Веспер… це її дід.

Дроянда

Подобається

#1740 в Жіночий роман
#219 в Не художня література

Відредаговано: 03.07.2025