“під маскою твого імені”

Глава 28.

Софія сиділа в лабораторії, підпільній, десь у Ліоні.
Перед нею — доктор Адель Монтана.
Колись — куратор однієї з програм “Сірени”.
Тепер — жінка, що втратила все.

— Ви хочете знати, чому ваша донька бачить більше, ніж повинна?

Чому вона говорить мовами, яких не чула?
Малює плани, які ніколи не бачила?

Софія стискає руки.

— Так.

Монтана витягує файл.

На обкладинці — ім’я: “Фенікса. Група V4. Ін’єкційна лінія.”

— Ваша вагітність була під наглядом. Ще до теракту.

Ваша кров містила залишки формули:
нейрогенетична стимуляція.
Вона усилила певні ділянки мозку… плоду.

— Ви… ви зробили експеримент на моїй дитині?

— Ми? Ні.
Але ті, хто стояв над нами… вони знали, ким стане ваша дочка.

Софія встає.

Обличчя палає.