“під маскою твого імені”

Глава 8.

Сієна Россі.
Так її тепер звали.
Коротке чорне волосся.
Погляд — як сталь.

Місто — Будапешт.
Її нова база.
Її перші “мішені” — люди з павукової організації.

Вона не питала дозволу.
Не звітувала.

Вона полювала,
і залишала на місці розплати карту з червоною лілією.
Її підпис. Її мітка. Її помста.

Одного вечора, розбиваючи чергову штаб-квартиру, вона чує ім’я…

— "Це наказав А... той, що був поруч з Мореллі…"

Її серце стискається.

“Це хтось із його близьких?..”

Подобається

#1872 в Жіночий роман
#258 в Не художня література

Відредаговано: 03.07.2025