“під маскою твого імені”

Глава 6.

Він знайшов її в коридорі, з чорним рюкзаком.
Вона йшла — тиха, змінена.

— Софія?
— Лео… — її голос був тріснутий. — Ти не повинен мене бачити.

— Я вже все знаю.
— Тоді вбий мене, — вона простягнула пістолет. — Так буде простіше.

— Ти прийшла з отрутою.
— Так.
— Але не отруїла.
— Бо не змогла.

Він підійшов ближче.
Торкнувся її обличчя.
Очі блищали.

— Це не змінює того, ким ти була.
Але змінює те, ким можеш стати.

— Я тебе люблю, дурепо.
Навіть якщо ти — розбитий пазл.

Подобається

#1749 в Жіночий роман
#219 в Не художня література

Відредаговано: 03.07.2025