Глава 8

Глава 8

«Вивчай кожного, з ким контактуєш»

Брюс Лі

Ігор сів за ближчий ноутбук. Відкрив браузер та ввів в пошукову строку головний лікар нервово-патологічної клініки Степан Семенович. Хлопець здивувавсь сам собі. Звідки він вміє користуватись комп’ютером, знає про інтернет, та розуміє про можливість пошуку необхідної інформації, якщо вперше стикається з подібним? Чи не вперше?

Тим часом на моніторі з’явилось досить багато посилань по введеному запиту. Ігор розумів, що домашню адресу, він навряд чи знайде. Проте через її знайомих, близьких чи інші зв’язки цілком ймовірно знайти й саму людину, якщо вона звісно, не переховується.

Косенко Степан Семенович виявився досить відомим чоловіком. Вперше, про нього згадувалось, ще за часів Євромайдана 2014 року. Косенко Степан на той час 24 річний студент Київського медичного університету брав активну участь з перших днів студентського протистояння.

 Після закінчення у 2016 році університету, проходив інтернатуру в тій клініці, яку згодом очолив. Під час бойових дій на сході країни їздив надавати допомогу раненим бійцям.

В 2021му році одружився з лікарем – стоматологом Надією Нейченко, яка є власницею стоматологічного кабінету «Qdent», на вулиці «Петроправлівській» 77.

Ігор зрозумів, маршрут своїх подальших пошуків, тому подальшу інформацію про Косенка Степана Семеновича читав вже похапцем.

З початком першої російсько-української війни 2022 року, став лікарем батальйону «Кракен». Після війни в 2024 році, знов працює лікарем нейрохірургом в рідній клініці.

Коли розпочалась друга російсько-українська війна 2027 року, Степан Семенович знов на фронті, знов надає допомогу бійцям.

В 2029 році його призначають головним лікарем, а місяць тому – 14 травня 2031 року був нагороджений «Орденом Святого Пантелеймона»

Наступним запитом, який Ігор ввів в пошукову строку став професор Ольберман. Хлопець не знав ні імені, ні в якій сфері працює цей професор. Тому коли в першій строчці пошукова система запропонувала йому посилання на Вікіпедію, навіть здивувався. Він знав (хоча звідки не пам’ятав), що найбільш стисла до достовірна інформація саме на цьому ресурсі, тому відкрив і занурився в читання. Інформація виявилась більш ніж стисла.

Альберни Ольберман (1956, Канада) – український та ізраїльський вчений, винахідник, доктор медичних наук, професор екології. Навчався та викладав в Науково-дослідному інституті ім.Вейцмана (Ізраїль), співробітник Інституту генетичної та регенеративної медицини, дослідник геолого-геофізичних технологій Центру гірничої геології та геоекології.

Інформація про сімейний стан відсутня. За неперевіреною інформацією одружений на громадянці Ефіопії.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького І ступеня, лауреат Нобелівської премії миру за винахід та впровадження просторово-енергетичного куполу «Парасолька»

Останні слова монітор підсвічував синім, тож Ігор клікнув по ним та перейшов за посиланням на іншу сторінку Вікіпедії.

Просторово-енергетичний купол «Парасолька» - невидима людському оку сфера над Україною, що не пропускає потенційно загрозливі об’єкти та предмети. Цей винахід геніального вченого  Альберни Ольбермана, з початку свого функціонування в 2029 зупинив російсько-українську війну та зберіг територіальну цілісність України.

Ігорю став зрозумілий план подальших дій, він дізнався достатньо інформації, про потрібних йому людей. Спочатку треба завітати в стоматкабінет «Qdent», і за допомогою дружини Степана Семеновича знайти його самого. Потім, після бесіди, вже вирішувати, як та про що розмовляти з Альберни Ольберманом.

Добре, що вдалось бодай щось дізнатись про своїх незнайомих рятівниках. Завжди краще розуміти, чи хоча б, припускати дії того з ким зводить життя. В джунглях, в хатинці під дахом із закругленими ребрами, одного ранку Сео Мьюнг, якось сказав з хитрим прищуром: "М’ясо молодого оленяти, дуже корисне."

Ігор знав, що звіри приходять на водопій до струмка, що біг у підніжжі гори, на якій вони жили. Тож, вирішив зловити тварину. Але не дивлячись на тонесенькі та здавалось незграбні ніжки, оленя бігало швидше і стрибало через камені та завалені стовбурі вправніше за людину. Тож після невдалого п’ятого ранішнього полювання Ігор змінив тактику. Маючи уявлення як буде втікати оленя, Ігор розташувався за поваленим стовбуром, на шляху відходу тварини. З іншого, на підвищенні підпер гілкою валун. Коли на водопій прийшло оленя Ігор поцілив камінчиком в гілку, вибивши опору з-під валуна, і той з шумом понісся донизу. Далі хлопцю залишалось лиш прийняти в обійми сполохане оленя.