Р- хм... Кому міг знадобитися грабіжник банку...
Дівчина думала і тут їй в голову прийшла думка.
Р- хм, думка не погана але треба перевірити, сподіваюсь це не те про що я думаю...
Дівчина взяла телефон та набрала Лару.
Л- ало?
Р- Лар є до тебе діло.
Л- знову?
Р- хах ти вже в не дуже вражений.
Л- я вже добре тебе знаю)
Р- треба ...
Л- де ? Коли ? В скільки годин ?
Р- хах ) в нашому парку...
Л- через пів години ?
Р- так ) зус..
Л- я вже іду )
Хлопець виключив дзвінок, дівчина була вражена, що Лар вже так добре її знає. Вона взяла скейтборд та направилась до парку.
Л- розповідай.
Р- мені потрібно перевірити Майкла, мені здається що він щось знає.
Л- якби він знав то ти думаєш що про це ь не знав Макс?
Р- думаю... Я вже і не знаю що думати, хто цей авторитет ? Хто ця людина ?!
Л- Роуз...
Хлопець підійшов до дівчини та провів рукою по її лицеві.
Р- Лар не потрібно ...
Л- чому ?
Р- це все так заплутано... Я вже в не знаю, кого мені кохати, поки Влад в лікарні я...
Л- нічого все гаразд я все розумію )
Хлопець тільки усміхнувся дівчині, розвернувся та пішов.
Р- ти куди ?!
Л- робити те що ти у мене попросила )
Хлопець пішов, дівчина залишилась одна зі своїми думками, вона вирішила пройтись, їй задавалось що весь світ проти неї, для чого їй розслідувати діло в якому вже ясно хто винуватий..... Або ні ?
Р- як же важко!
Закричала дівчина, взяла скейтборд та почала кататися.
Т- уже не погано )
Р- Тань !
Дівчина підбігла до Тані та сильно її обійняла.
Р- я так скучала )
Т- я теж ) що нового ?
Р- ну ....
Т- я бачу що тебе щось тривожить....
Р- я заплуталась...
Т- Розалін, послухай ... Життя важка штука, ніколи не знаєш що станиця якщо проблему можна вирішити не варто про неї хвилюватись, а якщо її не можна вирішити то не має сенсу про неї хвилюватись.
Р- звучить логічно ... Дякую мені трохи стало краще)
Т- життя не вічне! Роби помилки! Давай сміливіше! Кажи коханим людям що кохаєш їх! Ніхто не живе вічно давай пробуй роби те що душа бажає!
Розалін усміхнулась.
Р- ти права, я ніколи про це в не думала.
Т- Розалін знаєш всім важко, але все можна пережити ) я вірю в тебе )
Р- дякую мені треба йти !!!
Т- от так не марнуй час!
Дівчина полетіла, вона пішла до влада, вона хотіла зізнатись йому в своїх почуттях. Вона вже хотіла зайти в палату як розмова Влада дала їй передумати.
Влад- хах і насправді, я прикрив своїм тілом цю дуру.
Розалін була здивована вона вирішила підслухати розмову, та перед цим включила диктофон.
?- ну насправді, який сенс був її спасати якщо ти це все і затіяв ?
В- хах розумієш Веронік мені потрібно мати алібі.
Ві- але ти же мене кохаєш ?
В- звісно )
Розалін була розбита.
Ві- і який план далі ?
В- ми пограбуємо магазин, та підставимо Розалін, ніхто і не подумає на нас, рахуй я в лікарні, а ця дурепа думає що я дійсно її кохаю, хах наївна.
Розалін бла вражена, вона вирішила не іти до Влада, вона пішла додому, в неї були докази, побільше того жага помсти.
Р- хах значить ти так Влад ? Ну гаразд...
Дівчина погладила Лака.
Р- що маленький ? Давай мстити ?
Л- мяу !
Дівчина відкрила ноутбук, вона наділа маску, яку недавно купила в магазині, вона знала багато махінацій з комп'ютером, одягла парик, її побачили всі по новинах, по телефонах.
Р- доброго дня!
Вона поклонилась телефону, нікого не було дома тому вона вела себе сміливо.
Р- хто я ? Чи що я хочу ? Напевно ці думки у вас зараз, тому я покажу вам щось цікаве!
Дівчина надала одну кнопку, всі побачили хто пограбував магазин, вони всі бачили Влада. Вони почули розмову Влада і Вероніки.
Р- і такі ситуацій стаються кожного дня, не справедливий світ, світ монстрів що прикривають злодіїв! Ви дійсно хочете жити в такому світі?!
#646 в Детектив/Трилер
#285 в Детектив
#4546 в Любовні романи
#1027 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 03.09.2024