іноді хвороба викликана не природою…

Р- нічого собі, чому нас так мало ? Де Влад, Віра ?

Луі- вони всі хворі.

Р- хворі нічого собі ?! 

Л- так я теж був здивований.

Р- мда 3 дівчата та 5 хлопців, весело буде.

Л- так і не кажи.

Р- ти з ким сідаєш ?

Л- сам напевно, а що ?

Р- можна я сяду до тебе ?

Л- звичайно.

Розалін сіла до хлопця.

Л- мда в 3 класі всього одна дитина, жесть оце хвороби пішли, нам казали що нас ще багато.

Р- що ?

Л- так дуже мало дітей.

Р- це якийсь вірус пішов ?

Л- напевно зараз якраз холодно, сніг.

Р- мда діти зовсім себе не бережуть.

Л- я би так не сказав.

Р- чому ?

Л- тому що у 11 класі всі хлопці хворі, температура по під сорок.

Р- нічого собі..

Л- я би не сказав що вони в снігу грають.

Р- може грип.

Л- може бути.

Дівчина не звернула уваги, подумала по хворіли так і пускай хворіють, яке ій діло до людей які не бережуть своє здоров'я.

Р- який у нас перший урок ?

Л- Інформатика.

Р- окей пішли ?

Л- пішли )

Хлопець з дівчиною встали, взявши книги та ручки, вони направилися в клас інформатики.

Р- мда тут ще ніколи не було так пусто, як сьогодні.

Л- підтримую.

Р- а нас тільки двоє ?

Л- з нашої групи так. В іншій групі іх трохи більше.

Р- іх 6 а нас двоє.

Л- ну а що ти хотіла, ніхто не хотів хворіти.

Р- та прямо ніхто ? Я думаю що більшість з них спеціально бігали по снігу, щоби захворіти!

Л- я би на твоєму місті так не думав.

Р- чому ?

Л- тому що ти постійно всіх підозрюєш, з таким темпом у тебе друзів зовсім не залишиться.

Р- мені вони і не потрібні.

Л- значить я можу піти ?

Р- ні ! Чого ти так жорстоко ?

Л- а як я повинен зробити щоби ти зрозуміла що ти не права?

Р- нічого, тому шо я і так буду думати що я права.

Л- ти що ніколи не помилялася?

Р- помилялась, але помилки роблять нас сильнішими.

Л- але тільки ті помилки які роблять боляче.

Р- помилка не може зробити боляче!

Л- ти наївна.

Р- а ти пісі міст!  

Л- я думаю, що нам не варто сваритись, над такою фігнею.

Р- ти ще і думати знаєш ?

Л- Роуз досить.

Р- не не досить давай скажи все що думаєш, я не можу мати друзів ?!

Л- Роуз я не то мав на увазі.

Р- а що ти мав ?!

Л- досить вже.

Р- окей досить, так досить.

Л- бачиш, можеш коли хочеш.

Р- ти мені не вказуй!

Л- я просто стараюсь допомогти тобі.

Р- а хто сказав, що мені потрібна твоя допомога?!

Хлопець подивився на дівчину, і більше нічого не говорив, так вони мовчки і просиділи весь урок. Дівчина йшла по коридору в клас. І тут вона побачила знайомого хлопця на дворі, це був Макс, він помахав їй, і показав руками щоби вона прийшла до нього. Дівчина направилася до хлопця, трохи схвильована, тому що вона ще ніколи не бачила Макса таким розгубленим, як в той день.

Р- щось сталося ?

М- слухай а Влад сьогодні був в школі?

Р- ні а що ?

М- в сіті виникла не дуже гарна інформація...

Р- ти про що?

М-  говорять що Влад покінчив з собою.

Р- що за дурість ти несеш ?

М- я говорю правду.

Розалін почали тремтіти ноги, вона не знала що відбувається і чи вірити Максу чи ні.

М- зрозумів, у тебе шок.

Р- я тобі не вірю! Не вірю!

М- я розумію хочеш я покажу тобі відео?

Р- на фіга мені твої відіо зараз?!

М- давай ти заспокойся, я тобі все розповім ?

Р- може це брехня ?!

М- може і так.

Р- от ти дурак ! З цього потрібно було починати, а ти помер та помер, скажи 50 на 50, а ти вже його хорониш!