М- от халепа, нічого не зробиш, а втрачати подругу через хлопця не рекомендую.
Р- та який він мені хлопець ? Він хуліган, а я тихоня що з нас вийде ?
М- теж варять. Але рекомендую з нею проговорити про це.
Р- я розумію, дякую що сказав )
М- завжди радий )
Р- ти справжній друг.
М- я найкращий друг.
Р- не зазнавайся, як тобі в новій школі ?
М- гарно, мені тут подобається.
Розалін шли з Майком по дорозі додому, як виявилося вони сусіди. Розалін попрощалася з Майклом, та пішла додому.
Р- мам я дома !!!
Р- мам ?
Але ніхто не відповів дівчині, вона здивувалася, й пішла на кухню. На столі лежала записка від матері дівчини. :
М- люба я сьогодні на ніч на роботі, суп в холодильнику, телефон вимкнений, так що не дзвони, гарно провести час, люблю тебе )
Р- блін тепер скучно буде.
Тут Розалін задзвонив телефон.
Р- ало ?
М- ало ! Я тут таку інфу знайшов, офігієш !!!
Р- Макс заспокойся.
М- ні !!! Ти маєш це почути !!!
Р- ну розповідай.
М- ти знаєш Влада Стефорда ?
Р- звісно це мій однокласник, придурок...
М- що !?! Однокласник! Не фіга собі у тебе однокласники!
Р- Макс не кричи, у мене не має нікого дома приходи.
М- уже іду!
Роуз виключила телефон.
Р- придурок і навіщо так кричати.
Вона піднялася на другий поверх в своїй кімнаті, та стала писати все що знає про Влада. Прийшла година, дві, вона вже почала хвилюватися за Макса.
Р- ну і де той Макс ? Подзвонити йому напевно ?
Дівчина взяла телефон, та подзвонила Максу, але ніхто не відповів.
Р- дідько, сподіваюся він не дізнався якусь таку інформацію за яку його можуть вбити...
Розалін подивилася на годинник, потім на телефон, вона почула що хтось постукав в двері. Вона спустилася з першого поверху, вона сподівалася що це не ті люди що вбили Макса.
Р- хто там ?
Но ніхто не відповідав.
Р- якщо ви вирішили вбити мене то нічого не вийде ! Я не така слабка як Макс !
Дівчина взяла телефон і вілла в контакти, в неї є програма вона сама її створила, якщо вона включить рижим польоту й зайде в контакти тато, то одразу все що вона знає за Влада, буде готове до відправки її татові.
Р- я попереджаю я не слабка дитина.
Вона обережно витягла з карману маленький розкладний ножик, і обережно відкрила двері.
М- я тут що би довго чекав ?
Р- Макс .. фуф дурак я чуть не вмерла від страху...
М- вибач машина зламалася, а телефон розрядився мусив іти пішки.
Р- нічого страшного проходи.
Дівчина поставила ніж карман, та виключила телефон.
Р- що ж пішли на кухню.
М- двері зачиняти ?
Р- так закрий їх на замок.
М- окей.
Р- ну і що ти мені такого хотів розповісти ?
М- я відкопав таку інформацію про твого однокласника.
Р- ну і що там такого ?
М- раніше він був в рядах мафії !
Р- мафія ти в це ще віриш?
М- я знав що ти не повіриш, тому взяв з собою комп'ютер !
Р- ну, ну, ти хочеш здивувати мене своїм талантом ? Я і так знаю що ти гарний хакер.
М- ну ти звичайно, не могла хоча б підіграти ?!
Р- ні не могла, мені це не подобається.
М- ти не міняйешся, така ж сама сувора, та холоднокровна.
Р- ти знаєш я така тільки коли є важлива справа.
М- знаю знаю, ну що ж холодна королево, дивися і дивуйся!
Р- ну ну.
Хлопець зайшов в якусь папку, де в нього було відео, в відео була вся інформація про Влада, і навіть більше всі його фотографій і того року, показували по телебаченню як хтось ограбив магазин, але винуватих так і не знайшли, а потім відео як Влад зі своїми друзями його грабить в ночі.
Р- Макс звідки це все і тебе ?
М- знущається я вже як 11 років в цій сфері!
Р- Макс тобі тільки 17. Хочеш сказати що ти з 6 років програміст ?
М- уві моя міледі.
Р- ой не потрібно мені тут робити вигляд що ти знаєш французьку.
М- ну блін.
#650 в Детектив/Трилер
#285 в Детектив
#4556 в Любовні романи
#1031 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 03.09.2024