Іноді правда ніби видумка, але варто прислухатись до не правих…

Учитель був здивований, підійшов до Розалін.

У- де ?

Роуз показала на вікно. Учитель підійшов до вікна, подивився на дорогу.

У- Роуз жахливий жарт.

Р- який жарт ?!

Розалін подивилася вікно, але не тіла чоловіка, не червоної машини не було..

Р- я не розумію вона була тут!

У- рекомендую вам більше так не жартувати, міс.

Роуз сіла на місце, учитель продовжила урок.

В- ей, ти з глузду з'їхала так жартувати ?!

Р- не жартувала я !

В- так, так. Ще скажи що водій червоної машини забрав тіло.

Р- ти геній !

В- ти що дурна ?  Як ти це собі уявляєш ?

Р- все Логічно !

У- не яких розмов на моєму уроці !

Дівчата вибачились, а Роуз ще довго дивилася у вікно.

В- ну давай до завтра.

Р- день так швидко промайнув.

В- і не кажи.

Подруги обмінялись, і розійшлися по своїх дорогах. Роуз прийшовши додому взяла аркуш паперу, почала малювати подію яку бачила, в неї був дар з народження, малювати. Інколи її картини могли заворожити, навіть саму жорстоку людину. Вона взяла свій гостро затишний олівець, спочатку намалювала машину, потім чоловіка. А потім і все інше.

Р- нічого собі, як гарно вийшло !

Необережно не охайно, вона малювала швидко, щоби не забути що бачила. Вона взяла інший аркуш намалювала все гарно, в деталях, навіть розмалювала.

Р- так, машина червоного кольору, дідько не знаю яка марка. Чоловік 40-ка років. Потрібно це закріпити.

Вона взяла голку, та прикріпила її на дошку, її брат любив майструвати з дерева, і залишив дерев'яну дошку. Вона прикріпила малюнок голкою до дошки. Взяла телефон та сфотографувала.

Р- думаю це мені колись пригодиться.

Вона перевернула дошку, закрила її чорною прости нью, щоби ніхто не побачив.

Мама- люба ходи вечеряти !

Р- уже іду мам !

Дівчина взяла телефон з собою, вона спустилася з другого поверху, на кухню.

М- що було цікавого в школі ?

Р- нічого не було.

М- мені дзвонив твій вчитель математики, порекомендував відповісти тебе до психолога...

Р- а та я пожартувала, а він...

М- жарти про смерть ?!

Р- ма...

М- твій батько цілими днями на роботі ! Він хоче добитися правди, про смерті людей ! А ти над цим жартуєш?!

Р- вибач мам я більше так не буду.

М- звісно не будеш !

Р- тато ще на роботі ?

М- так він дуже занятий в цей час.

Р- зрозуміло.

Дівчина закінчила вечеряти, встала зі столу.

Р- я пішла вчитися, якщо що то прийдеш.

М- гаразд.

Дівчина піднялася на 2 поверх в свою кімнату. Вона взяла телефон, набрала номер телефону.

?- Ало ?

Р- ти ще в ділі ?

?- Розалін, скільки років скільки зим.

Р- Макс в мене є цікаве діло.

М- знову кримінал ?

Р- звісно, я же хочу йти на детектива)

М- що ж, буде весело!

Р- оце настрій !

На наступний день, Розалін зібралася в школу.

Р- ма я пішла !

М- удачі в школі люба !

Р- дякую мам !

Розалін йшла по дорозі в школу, вона думала тільки про те червоне авто.

В- привіт !!!

Р- привіт)

Вл- ви з самого ранку такі енергійні ?

Р- ні це просто ти ніякий.

Вл- думаю що ти не права.

Р- відколи ти навчився думати ?

Вл- гаразд програв )

Розалін усміхнулася, і сіла на місце. Прийшов перший урок, потім другий.

В- Розалін пішли в магазин ?

Р- ти серйозно ? Ну окей.

Вони пішли в магазин.

В- зачекай мене я тільки сок куплю.

Р- окей чекаю, тільки швидше.

Розалін почала дивитися прилавок, на очі їй попався хлопець з 11 класу. Він брав собі великий сок.

Р- " цей його сам хоч вип'є? Хоча він і так десь 1,90"

Розалін відвела свій погляд в сторону, блін уже скоро сніг випаде, буде так холодно.