Під хвилями часу
не почуті. бо не ми.
не почуті. бо не ми.
Напиши мене у своїх снах як на скронях відчуєш чийсь подих
Напиши мене на горизонті до того як очі заплющиш
Напиши... ти ж сліди пам'ятаєш у пострілі синім
Напиши... Чи страх не покидає безкрилого голос?
Напиши, і можливо забудеш у лісі
Напиши
та все ж я пригадаю у пісні
Наковтаємось стомлених втрат на тих вулицях наших кордонів
І межу не написану жодним чорнилом перейдемо шахом
І про місто... приховане небом де втомлене царство
Поговоримо... або ж замовкнемо ми мов співочі
Вочевидь ми втомилися після сигналу
Вочевидь
та це виключно втрати задарма
Заховались у листі всі наші слова про мистецтво окраси
Не забути майстерні ті жарти всміхаючись тим океаном
І приховані погляди з смутком обличчя шматують
Миготять... але я не чекаю зустріти стакато
Безперервно гуділи думки невідомі
Безперервно
та вже не почуті бо не ми
Відредаговано: 29.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
