Під хвилями часу

Доріанські кімнати

Зникли брудні композиції під променистими зорями, 
Й сходи, немов божевільні втекли з-під доріг. 
Роки сховали лихі Доріанські скривавлені образи, 
Й ті гуморески стоптали тривоги дворів. 

На задубілих тілах візерунки написаних промахів, 
Що спопелили блакитні палати мети. 
Люде кричало з шовкових верстатів анафемських урядів, 
Й у голосах шепотілись пісочні хати. 

Десь обертались позаду померлі нестримні почварики,
Й вили сплітаючи стенди руйнацій лихих;
Гучно горлали птахи й бузинові повічні сонатики, 
В проклятих тінях сховався лихий водяник. 

Зникнути прагнуть коханні прокляття розбивши історії, 
Поміж світами здійнявши дуети вогнів. 
Тільки ти гори танцюючи разом з зірками в теорії, 
Не будь крихкими кімнатами Греїв без слів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше