Під хвилями часу
Бродяга — павук
Заношений топ й заширокі сапфірові джинси
В долонях оголені дотепи чайки
Деінде обличчя сховали чорнильні ті бризки
Й притулок суспільного клятого фейку
Хвилинами крутять маневри концертів Манескін
В кишенях кохання й чимало поетів
Південні хрести одурманили міфи від дисків
Думками лунає гармидер курсивів
Її заклинання лежало в покрівлі кімнати
Долаючи хвилі димчастих акторів
Те чорне каре й погоріле обличчя від втрати
Немов персонаж перетворених свідків
Любила й кохала невисохлі квіти скелетів
Й дрімоти де літо не мучило від мук
Панянку шукали невидимі білі бокали
Так щоб призабути негадані рухи
Чужими містами гуляла вона з вечорами
Не вірила крихітним стомленим людям
На стінах (не) друг, Дадзай і Уізлі з павуками
А в кохані бродить той бродяга - павук
Відредаговано: 29.04.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
