Фаза 7. Пропозиція, від якої не відмовляються

***

Жінка міряла кроками кабінет, потупивши очі, і розпівадала мені якусь маячну. Нічому з її слів, я би навіть під впливом алкоголя чи еліксиру з дурманом та беладонною не сприйняв би за чисту монету. Пані Де Гійяр відверто морочила мені голову.

- Куди прямував «Щасливчик»? – вирішив я її перервати довгу та не зрозумілу мені розповідь.

- Звичайний рядовий рейс морем Нанджи з двома зупинками на островах Пін-пін, Пін-Маноа та кінцевим пунктом призначення в порту Анур-Акуш, - спокійно промовила Ева.

- Якщо це звичайний рейс, то чому розмова йде з вами? Ви наче казали, що займаєтесь лише новими напрямами в торгівлі, - примружив я очі, - Кажіть правду, пані Де Санті, ми не на суді Святого престолу.

- Бодай твій язик бджола вжалила, - піджала губи жінка, - Шейх ібн Ташфін, наш перший замовник, повинен був переправити задаток за самоцвіти цими кораблями.

- І що? Так просто? – здивувався я, - Шейх платить дурні гроші, навіть не дивлячись на коштовності?

- Він вже все бачив, - тихо відповіла вона, - Пробну партію йому відправили ще до нашої офіційної домовленості з Де Санті. Зараз повинна була бути платня за цілу партію.

- Великі гроші? – зацікавився я.

- Ти навіть не уявляєш наскільки, - викотила очі Ева, - Ми навіть не розраховували на таку високу ціну за самоцвіти. А він сам запропонував її, коли побачив, як сльози грають барвами на сонці.

- Постривайте, - не зрозумів я, - Як він міг побачити їх сяйво, якщо ще не настав темний період року?

- Зробимо вигляд, що це через отруту тієї дівки в тебе голова не варить, - позіхнула Ева, - Ташфін отримав перші самоцвіти ще рік тому. Чи ти думаєш, коштовне каміння так швидко видобувається та обробляється?

- Тобто, Домінік це зробив не ставлячи до відому гільдію торгівців та королівський банк?

- Серафіно і є голова торгової гільдії моряків, - вона проникливо поглянула на мене, - А королю не обов’язково доповідати про наші ділові справи, поки не прийде час платити мито.

- Зрозумів, отже у вас все схвачено, - кивнув я, - Так чим можу бути корисним?

- Дізнайся, кому вигідно зірвати початок торгівлі та хто перешкоджає нашій справі.

- Це і так зрозуміло – його світлості королю Гравілону першому.

- Не роби з себе дурника. Святий престол домовився з короною і інцидент в підгір’ї давно забутий. Гравілону немає сенсу ламати наш бізнес, бо він також отримає з цього зиск. Може і не такий великий, який би він хотів, але відсоток від суми більшої від нуля, краще ніж нуль. До того ж, якщо кораблем зацікавився Орден Білої Айстри, значить в ній не все так просто.

- Не можу не погодитися, - погодився я, - Хто знав про першу партію?

- Окрім капітанів, ніхто не знав який вантаж будуть забирати кораблі в Анур-Акуш.

- Що стало з іншими кораблями вже відомо?

- Ні, ще рано до якихось звісток. До Пін-Пін тиждень морем, якщо тільки вітер не допоможе. Це перший порт зупинки і коли там з’являться кораблі, нам пошлють звістку. Раніше, ніж за два тижня, ми не дізнаємося долю інших суден.

- Зрозумів, тобто інформації кіт насцяв. У сім’ї Де Санті багато ворогів в місті?

- Я вже починаю вважати, що даремно тебе запросила. Ти задаєш питання, на які знайшов відповіді навіть підліток.

Я мовчки дивився на неї, очікуючи пряму та чесну відповідь, замість відмовки. Дуель поглядів вона програла і гучно крикнула.

- А як ти гадаєш? Півміста хоче зайняти наше місце! Звичайно, ворогів багато, і претенденти на роль голови гільдії живуть майже в кожному маєтку Аурума. Та й в Аргентумі також багато може знайтися, якщо пильно придивитися.

- Добре, а тепер, якщо відсіяти емоції та більшість з цих вельмож, то хто перший вам спав би на думку?

- Сім’я герцога, - одразу відповіла вона, - Вони родом не з півдня і тут їх не сприймають за своїх. Особливо пам’ятаючи, як розправилися з Ре Альяє. Рід Ре Шанті вже років з десять постійно виносить на голосування свого кандидата на посаду голови гільдії, але ніхто його не обирає. Інші скалять зуби на нас, але завжди об’єднуються коли приходить хтось зі сторони. Такі правила на кораблі – свій тільник завжди ближче до тіла.

- Ти ба, ви не тільки в морському ділі стали дока, а і в місцевому серпентарії політичних ігор не стали випасати задніх.

- Ти спитав – я відповіла. Так що, візьмеш справу?

- Ви все одно не відчепитесь, чи не так? – задав я риторичне питання і одразу перейшов до справи, - Мені від вас будуть потрібні не лише гроші.

- І що саме ти просиш? - зацікавилася вона.

- Пані Де Санті, що ваш новий чоловік знає про русалок?