Фаза 1. Тельфер

Море нещадно било хвилями об скелі всю ніч, не знаючи ані жалю, ані втоми. Ближче до ранку, коли до гуркоту води додалися спалахи блискавок, я почав думати, що воно скоро постукає в мої двері. Цього разу пощастило.

Місто-порт Пенефоріс було схоже на велику незграбну медузу, яку море залишило після відливу на суходолі. Його щупальця простягалися від пустельних золотих барханів до пагорбів великої бухти. Нижнє місто, один із районів, що офіційно мав назву Тельфер, знаходилося біля самісінького порту, звідки кораблі відправлялися в різні куточки безмежного світу. По суті, Тельфер і є порт, за винятком того, що судна не пришвартовані посеред вулиць

Саме тут розташовувалися філії торговельних компаній, стояли склади з товарами та витрачали важко зароблені гроші численні рибалки й моряки. Безліч дешевих шинків, таверн і домів втіхи працювали цілодобово, щоб задовольнити потреби молодих шибайголів та поважних морських вовків, які відчайдушно шукали забуття після довгих мандрів

Гроші ллються рікою, проте район від цього кращим не стає. Брудні вулиці просмерділи рибою та гнилими водоростями. Заклади не мали нормальних фасадів чи вивісок. Навіть будинки розпусти позначали лише малюнком червової дами чи валета пік на дверях. Більшого й не потрібно: усі й так знають, у які двері й навіщо заходити. А якщо хтось випадково заплутається — всім байдуже

Порвані сіті, риб’ячі нутрощі, луска та биті мушлі траплялися тут на кожному кроці. Дренажна система була геть стара й занедбана. Щоб пройти деякі вулиці після зливи, треба мати міцні високі чоботи. Це нікого не дивувало і не відлякувало. Так, до справжніх нетрів Нижньому місту ще далеко, але тут важливо розуміти, з чим порівнювати. Якщо поглянути на район недоторканих — то саме в Тельфері вони й знаходилися.

Пенефоріс складався з чотирьох великих і дуже різних районів, які з’єднувалися, а точніше роз’єднувалися, мостами через канали. Район недоторканих, або Золотий район, носив назву Аурум не лише через те, що всі розкішні маєтки були збудовані з жовтого сонячного каменю. Тут мешкала тільки вища знать, представники королівської родини та наближені до цього кола особи. Хоча сам король Гравілон лише кілька разів осяяв своєю появою міську резиденцію, королева часто приїжджала сюди відпочивати разом із дітьми, нехтуючи заміським Літнім замком.

І це не дивно: Овіда була родом з островів і сумувала за теплим морем Нанджи. Аурум розкинувся на високих пагорбах, утопаючи в квітучій зелені. З них відкривався розкішний вид — усе місто, як на долоні. З одного боку він упирався у скелясту прірву, під якою плескалося бурхливе море, а з інших — високий мур із вартовими. Потрапити сюди без запрошення було доволі складно. В цьому районі навіть кладовище було своє. Вельможі полюбляли приватність і не терпіли зайвих очей.

Аргентум уже був більш доступним для пересічних містян. У Срібному районі розташовувалися міська ратуша, кафедральний собор святої Йови з академією для дівчат та школою мистецтв, управління торгового порту з чоловічою гімназією, а також численні адміністративні будівлі й банки.

Якщо потрібно було знайти вуха, щоб запропонувати вельми вигідний проєкт, то всі голови, готові його вислухати, сиділи саме тут. Яскравими самоцвітами в його тканині були розкидані театри, бальні зали, ресторани, чайні, крамниці з модними сукнями, вишукані ювелірні доми та найкращі мебльовані готелі. В Аргентумі все було зроблено так, щоб еліті не доводилося часто кудись виїжджати — як при житті, так і після смерті.

Аєрам, найвіддаленіший від моря район та серце торгівлі, займав усю північно-західну частину міста. Чого тут тільки не було: прянощі, тканини, самоцвіти, посуд зі срібла, витонченої порцеляни чи тонкого скла. Усі товари, що приходили в королівство морем, спершу потрапляли саме сюди.

Скільки торговельних площ мав Аєрам? Скоріше за все, цього ніхто точно не знав. Стихійні базари могли виникнути на розі будь-якого будинку, а вже завтра продовжитися зовсім в іншому місці. Рай для життя купців середньої руки. Оренда гарних, але недорогих апартаментів? Будь ласка, обирайте на свій смак. Вар’єте, де дами танцюють із віялами й подають вишукані напої, щоб відволікти від рахування грошей? За рогом є чудове місце — обов’язково завітайте, с’йоре. Потрібно купити нові чоботи чи шкіряні рукавиці для кінної їзди? Беріть дві пари — на третю знижка.

І нарешті — Тельфер, Нижнє місто. Ронські квартали, домівки простих моряків та рибалок, а також бідняцькі оселі, які для знедолених створила спілка меценатів. Саме тут, серед простого народу, я знайшов прихисток.